Християнська родина

Розділ 46. Мачуха

Порада для мачухи. Ваш шлюб з тим, хто є батьком дітей, буде для вас благословенням... Вам загрожувала небезпека стати егоїстичною. Ви володієте дорогоцінними якостями характеру, які необхідно пробудити і використати... Завдяки вашому новому становищу ви здобудете цінний досвід, який навчить вас правильно поводитися з людьми. У піклуванні про дітей виявлятимуться прихильність, любов і ніжність. Відповідальність за сім'ю, що покладається на вас, може стати великим благословенням. Діти стануть для вас “цінним підручником”. Вони принесуть вам багато благословень, якщо ви знайдете до них правильний підхід. Турбота про дітей збудить у вашому серці ніжність, любов і співчуття. Хоча ці діти не є частиною вашого тіла й крові, однак, завдяки вашому шлюбу з їхнім батьком, вони стали й вашими дітьми, щоб ви любили їх, піклувалися про них, навчали їх і служили їм. Ваше спілкування з ними приведе в дію думки і плани, які послужать вам на добро... Досвід, який ви отримаєте у своєму домі, звільнить вас від егоїстичних уявлень, що загрожували спотворити вашу роботу, і допоможе змінити ваші плани, які необхідно переглянути і підкорити головному в житті... Щоб зблизитися з тими, хто має потребу в ласці і любові, необхідно виявляти більше ніжності й співчуття. Діти допоможуть вам виявити ці риси характеру і набути широти думок і суджень. Виявляючи до них любов, ви навчитеся бути більш доброзичливими і співчутливими у своєму служінні страждаючому людству¹. ХР 216.1

Докір мачусі, котрій бракує любові. Ви покохали чоловіка і стали його дружиною. Ви знали про те, що, одружившись з ним, приймаєте на себе зобов'язання стати матір'ю для його дітей. Але, як я помітила, вам багато чого бракує в цьому плані. Ви не любите дітей свого чоловіка і, якщо не зазнаєте повного перетворення, якщо не відбудеться докорінної зміни у вашому способі управління домом, ви втратите цей дорогоцінний скарб. Любов, вияв прихильності не властиві вам у ставленні до дітей... ХР 216.2

Ви робите життя цих дорогих дітей, особливо доньки, дуже гірким. Де ваша ніжність, ласка, любов, терпіння й витримка? У вашому неосвяченому серці більше ненависті, ніж любові. З ваших уст частіше зриваються слова осуду, ніж похвали і підбадьорення. Ваші манери, грубість, безсердечність справляють на вразливу доньку вплив, подібний спустошливій дії граду на тендітну рослину; вона хилиться від кожного удару, поки її життя не згасне; зім'ята й поламана, вона вже не в змозі піднестися. ХР 217.1

Ваше правління висушує джерело любові, надії й радості у ваших дітях. На обличчі дівчинки незмінний вираз суму, але замість співчуття і ніжності у вас це викликає нетерпимість і неприязнь. При бажанні ви могли б змінити вираз її обличчя, надаючи йому жвавості й радості... ХР 217.2

Діти читають обличчя матері; вони розуміють, чи віддзеркалює воно любов, чи, навпаки, неприязнь. Ви не розумієте, що робите! Невже маленьке сумне личко, тяжкі зітхання, що вириваються з глибини страждаючого серця, що тужить за материнською любов'ю, не викликають у вас жалю?² ХР 217.3

Наслідки надмірної суворості. Кілька років тому мені було показано справу сестри Д. Її помилки і недобрі вчинки були правильно викладені перед нею, однак у моєму останньому видінні я побачила, що її поведінка не змінилась; вона залишалась холодною і черствою до дітей свого чоловіка. Сестра вдається до покарання й картання не лише за великі провини, а й за дріб'язкові справи, на які взагалі не варто звертати увагу. Постійне вишукування помилок — гріх, і Дух Христа не може перебувати у такому серці. Вона схильна залишати без уваги все добре, що є в її дітях, не кажучи й слова схвалення, зате завжди готова, зауваживши щонайменшу помилку, напосісти на них з докорами. Таке ставлення засмучує дітей і породжує в них недбалість. Воно збуджує в серці зло і спонукає “викидати” на оточуючих всіляку нечистоту і бруд. У дітей, яким постійно докоряють, з'являється дух байдужості; лихі пристрасті часто даватимуться взнаки, незважаючи на наслідки... ХР 217.4

Сестра Д. повинна розвивати в собі любов і співчуття. До дітей, що втратили матір і перебувають під її опікою, вона має виявляти теплі почуття. Таке ставлення обернеться для цих дітей благословенням Божої любові. Воно повернеться й до неї у вияві ніжної дитячої прихильності й любові³. ХР 217.5

Коли необхідна особлива турбота. Діти, що втратили ту, в серці якої жила материнська любов, зазнали неймовірно тяжкої втрати; її неможливо відшкодувати. Але коли інша жінка відважується посісти місце матері серед осиротілої маленької отари, на неї покладається подвійна турбота і подвійний тягар. Вона мусить бути, по можливості, більш люблячою, стриманою від докорів і погроз, ніж рідна мати. Тільки таким чином мачуха зможе замінити дітям матір, котру вони втратили⁴. ХР 218.1