Християнська родина

Розділ 45. Головний обов'язок матері — виховання дітей

Можливості вихованої дитини. Бог знає усі можливості цієї маленької часточки людства, а також те, що добре вихована дитина стане силою на добро у світі. З тривогою і зацікавленням Він спостерігає, чи батьки здійснюватимуть Божий план, чи своєю недоречною добротою перекреслять Його намір, дозволяючи, аби їхня дитина загинула для теперішнього і вічного життя. Щоб перетворити цю безпорадну, на перший погляд незначну істоту в особу, яка стане благословенням для світу і честю для Бога, потрібна велика і важка праця. Батьки, не дозволяйте, аби щось перешкодило вам виконувати свій обов'язок щодо дітей¹. ХР 211.1

Праця для Бога і країни. Ті, що дотримуються Закону Божого, дивляться на своїх дітей з невимовним почуттям надії й побоювання, міркуючи над тим, яку роль вони відіграють у великій боротьбі, що чекає на них. Стурбована мати запитує: “Яку позицію вони займуть? Що я можу зробити, аби приготувати їх гідно виконувати свої обов'язки і стати учасниками вічної слави?” Велика відповідальність покладена на вас, матері. Хоча ви можете й не належати до державної ради... проте виконаєте велику роботу для Бога і своєї країни. Виховуйте власних дітей. Допомагайте їм формувати характери, які протистоятимуть злому впливові й водночас спонукатимуть інших до праведного життя. Палкими молитвами віри ви можете впливати на божественну руку, що керує світом². ХР 211.2

Діти та молодь повинні отримувати настанови. Дітей треба виховувати для корисних справ. Вчіть їх виконувати домашні обов'язки; слова доброти і схвалення можуть зробити ці обов'язки приємними для них³. ХР 211.3

Не нехтуйте домашнім вихованням. Незважаючи на прогрес у галузі освіти, яким пишається світ, виховання, що отримують діти в наш час є, на жаль, недосконалим. Домашнім вихованням часто нехтують. Батьки, а особливо матері, не усвідомлюють особистої відповідальності. Їм не вистачає ані терпіння, щоб навчити, ані мудрості, щоб керувати дітьми, довіреними їхній опіці⁴. ХР 211.4

Очевидним є той факт, що матері не виконують своїх обов'язків і не вірні своєму материнському покликанню. Бог не вимагає від нас нічого, чого б ми не могли виконати, завдячуючи Його силі, нічого, що не служило аби для нашого особистого добра і добра дітей⁵. ХР 212.1

Шукайте божественної допомоги. Якщо б матері усвідомили важливість своєї місії, вони присвячували би більше часу таємним молитвам, приносячи своїх дітей до Ісуса, благаючи в Нього благословення для них і мудрості, щоб сумлінно виконувати свої священні обов'язки. Нехай же мати використовує кожну можливість, формуючи звички й нахили дітей... Нехай вона уважно стежить за розвитком їхнього характеру, стримуючи те, що є зайвим і заохочує до набуття рис, яких бракує. Нехай ваше життя стане чистим і благородним прикладом для дорогих вихованців. ХР 212.2

Мати повинна братися за роботу відважно й енергійно, в усіх своїх зусиллях цілком покладаючись на божественну допомогу. Вона не повинна заспокоюватися, поки не переконається, що характер її дітей постійно облагороджується, що вони прагнуть вищої мети в житті, а не тільки пошуків задоволень⁶. ХР 212.3

Неможливо переоцінити силу впливу матері, котра молиться. Вона покладається на Бога на всіх своїх дорогах життя. Вона приводить своїх дітей до престолу благодаті, віддаючи їх Ісусові та благаючи в Нього благословення. Такі молитви є для дітей “джерелом життя”. Молитви, піднесені з вірою, підтримують і зміцнюють матір-християнку. Нехтувати обов'язком молитися разом з дітьми означає втратити одне з найбільших благословень, яке може стати нашим; втратити надійну допомогу серед клопотів, труднощів і скорбот життя⁷. ХР 212.4

Важко належним чином оцінити силу материнських молитов. Та, що стає навколішки поруч із сином або донькою і з молитвою провадить їх через усі мінливості дитинства, через небезпеки юності, дізнається лише на суді про те, який вплив справляли її молитви на життя дітей. Мати, з'єднана вірою з Божим Сином, своєю люблячою рукою може вберегти сина від спокуси, втримати доньку від потурання гріхові. Коли пристрасті беруть гору, тоді сила любові, стримуючий, щирий, повний рішучості вплив матері зможуть прихилити душу дитини до добра⁸. ХР 212.5

Коли гості заважають. Ви маєте знаходити час для розмови і молитви з дітьми. Не дозволяйте, аби щось перешкодило вашому спілкуванню з Богом і дітьми. Ви можете сказати своїм гостям: “Бог доручив мені роботу, і в мене немає часу для пліток”. Ви повинні усвідомлювати, що виконуєте роботу, яка має значення для теперішнього часу і вічності. Ваш найперший обов'язок — це ваші діти⁹. ХР 213.1

Турбота про ваших дітей повинна бути для вас найголовнішою метою, ніж усі гості, ніж усі міркування... Праця, яку ви зобов'язані виконати для власної дитини в її ранні роки, не допускає жодної недбалості. Немає такого періоду в житті дитини, коли можна було би забути про це правило¹⁰. ХР 213.2

Не відсилайте дітей з дому, коли приймаєте гостей, а навчайте їх поводитися тихо і пристойно в присутності сторонніх людей¹¹. ХР 213.3

Матері повинні бути зразком доброти і благородства. Матері, не втрачайте жодної хвилини в житті — вони дорогоцінні. Пам'ятайте: ваші діти ідуть вперед і можуть опинитися поза сферою вашого впливу й виховання. Ви можете стати для них зразком усього того, що є добрим, чистим і шляхетним, і нехай у вас будуть спільні інтереси¹². Якщо вам не щастить у чомусь іншому, будьте уважними і старанними у цій справі. Коли ваші діти завдяки домашньому вихованню стануть чистими і доброчесними; коли вони посядуть бодай нижче і найскромніше місце у великому Божому плані добра для світу, тоді ваше життя не можна буде назвати невдалим і у вас не буде причин згадувати про нього із жалем¹³. ХР 213.4

Малі діти — дзеркало для матері, в якому вона може побачити власні нахили і звички. Отже, як старанно вона повинна стежити за своєю розмовою і поведінкою в присутності маленьких учнів! Ті риси характеру, які матір хоче бачити в них, нехай вона спочатку розвиває в собі¹⁴. ХР 213.5

Більш вища мета, яку ставить світ. Матір не повинна керуватися думкою світу або прагнути відповідати його нормам. Вона має вирішити сама, в чому полягає великий результат і мета життя, а тоді докласти усіх зусиль, щоб досягти їх. Вона може через брак часу не приділяти уваги багатьом справам у своєму домі — це не викличе серйозних наслідків, але не може безкарно нехтувати добрим вихованням своїх дітей. Їхні недосконалі характери викриватимуть її недбалість. Пороки дітей, які вона не намагається виправити, грубі, різкі манери, неповага і непослух, лінощі та недбалість принесуть їй ганьбу й зроблять гірким життя. Доля ваших дітей значною мірою залежить від вас. Якщо ви не виконуєте своїх обов'язків, то вони можуть опинитися в лавах сатани і стати його знаряддям, яке руйнуватиме інші душі. Натомість ваша вірність у справі виховання та побожний приклад можуть привести їх до Христа, а вони, в свою чергу, впливатимуть на інших. Таким чином ви сприятимете спасінню багатьох душ¹⁵. ХР 213.6

Насаджуйте добро, приборкуйте зло. Батьки, співпрацюйте з Богом, виховуючи своїх дітей в Його любові й страхові. Для Бога не може бути більшого незадоволення, ніж бачити, що батьки нехтують добрим вихованням власних дітей... Вони мають старанно контролювати слова і вчинки своїх дітей, щоб сатана не зміг справляти на них свого впливу. Саме це є його великим бажанням — розладнати Божі плани. Доброзичливо, зацікавлено й ніжно батьки повинні працювати над своїми дітьми, прищеплюючи їм усе, що є добре, та приборкуючи всяке зло у характерах дітей¹⁶. ХР 214.1

Радість від добре виконаної роботи. Діти — це спадщина від Господа, і ми відповідальні перед Ним за керування Його власністю. Освіта й виховання дітей для того, щоб зробити з них християн, є найблагороднішим служінням, яке батьки можуть здійснювати для Бога. Ця праця потребує терпіння, наполегливості й старанності впродовж усього життя. Нехтуючи цими обов'язками, ми свідчимо про те, що є невірними управителями... Нехай же батьки працюють для своїх родин з любов'ю, вірою й молитвою аж до того часу, коли вони з радістю з'являться перед Богом і скажуть: “Ось я та діти, котрих дав мені Господь” (Ісая 8:18)¹⁷. ХР 214.2