Христос — надія світу

70/88

Розділ 69. На Оливній горі

(На підставі Євангелій від Матв.24-й розділ; Марк.13-й розділ; Луки 21:5—38)

Слова, з якими Христос звернувся до священиків та юдейських керівників “Ось, залишається вам ваш дім порожнім”,1 сповнили їхні серця жахом. Хоча й вони вдавали байдужість, однак відчували неспокій. Здавалося, їм загрожує невидима небезпека. Хіба можливо, щоб величний храм, гордість народу, незабаром перетворився на руїни? Передчуття нещастя поділяли й учні, і вони з нетерпінням чекали від Ісуса більш повного пояснення. Вийшовши з храму, учні звернули увагу Спасителя на міць і красу храму. Його стіни були збудовані з найчистішого білого мармуру, а деякі камені були неймовірної величини. Частина муру витримала облогу військ Навуходоносора. Храм вирізнявся досконалою конструкцією і нагадував висічений у каменоломні суцільний камінь. Учні не могли уявити собі, як можуть бути зруйновані такі могутні стіни. ХНС 598.1

Про що ж думав “Відкинутий будівничими” в той момент, коли милувався величчю храму? Перед Ісусом справді було прекрасне видовище, але Він із жалем промовив: Бачу це все. Будівля справді чудова. Ви показуєте на стіни, які здаються неприступними, але послухайте, що Я скажу: Наступає день, коли “не залишиться тут каменя на камені, який не був би зруйнований”.2 ХНС 598.2

Христос виголосив ці слова у присутності великого натовпу людей. Але коли Він залишився на самоті, Петро, Яків, Йоан та Андрій підійшли до Нього на Оливній горі і запитали: “Скажи нам, коли це буде і яка ознака Твого приходу та кінця віку?”3 Відповідаючи на запитання учнів, Ісус не став розділяти дві події — зруйнування Єрусалима і великий день Свого приходу — а об'єднав їх в одне. Якби Спаситель відкрив учням майбутні події так, як їх бачив Він, то вони не змогли б знести цього видовища. У Своєму милосерді до них Він поєднав зображення двох великих подій, даючи учням можливість самим зрозуміти їхнє значення. Коли Христос говорив про зруйнування Єрусалима, Його пророчі слова стосувалися не лише цієї події, а й останньої великої пожежі того дня, коли Господь повстане, щоб покарати світ за його беззаконня; коли “земля відкриє прийняту нею кров і більше не буде ховати убитих”.4 Ці слова були сказані не тільки для учнів, а й для тих, хто житиме в час останніх подій історії Землі. ХНС 599.1

Звертаючись до учнів, Христос попереджав: “Стережіться, щоб хтось вас не ввів у оману, бо багато хто прийде під Моїм ім'ям, кажучи: Я Христос! — і багатьох зведуть”.5 З'явиться чимало фальшивих месій, які будуть заявляти, що творять чудеса і що настав час визволення юдейського народу. Вони зведуть багатьох. Ці слова Христа сповнилися. У період від Його смерті до облоги Єрусалима з'являлося чимало лжехристів. Але ця пересторога дана і для наших сучасників. Той самий обман, до якого вдавалися перед зруйнуванням Єрусалима, повторювався протягом усіх віків і поширюватиметься надалі. ХНС 599.2

“Ви почуєте про війни і про чутки воєнні. Глядіть, не жахайтеся, бо має так статися; але це ще не кінець”.5 Перед зруйнуванням Єрусалима люди змагалися за владу, убивали імператорів і спадкоємців престолу. Вибухали війни, і поширювалися чутки про війни. “Бо має так статися”, — говорив Христос. Але це ще не був кінець юдейського народу. “Бо повстане народ проти народу, і царство піде на царство, і буде голод [і пошесті], і землетруси в різних місцях, та це все — лише початок страждань”6 Коли рабини побачать ці ознаки, говорив Христос, вони скажуть, що це Божі суди зливаються на всі народи за поневолення Його вибраного народу. Вони проголосять, що це ознаки приходу Месії. Але не дайте звести себе, бо це лише початок Його судів. Люди дбають лише про себе. Вони не покаялись і не навернулися, щоб Господь зцілив їх. Ознаки, котрі вони вважають доказами звільнення з рабства, насправді є ознаками їхнього знищення. “Тоді видаватимуть вас на муки, і вбиватимуть вас, і зненавидять вас усі народи через Моє ім'я. І тоді багато хто спокуситься, і одне одного будуть видавати, і зненавидять одне одного”.7 Усіх цих переслідувань зазнавали християни. Батьки й матері видавали своїх дітей, а діти — своїх батьків. Друзі видавали одні одних до рук синедріону. Гонителі досягли своєї мети — убили Стефана, Якова та інших християн. ХНС 599.3

Через Своїх слуг Бог дав юдеям останню нагоду покаятися. Він відкривав Себе через Своїх свідків, яких приводили на суд і кидали до в'язниць. І все-таки судді виголошували над ними смертні вироки. Увесь світ був негідний цих людей, і, убиваючи їх, юдеї знову розпинали Божого Сина. Це повториться ще раз, коли законодавці приймуть закони про обмеження релігійної свободи. Люди привласнять право, яке належить тільки Богові. Вони вважатимуть, нібито отримали право розпоряджатися сумлінням людини, над яким має владу тільки Бог. Уже робляться перші спроби тиску на людське сумління, і вони триватимуть, доки не досягнуть межі, за яку не зможуть перейти, оскільки Бог заступиться за Свій вірний народ, котрий дотримується Його Заповідей. ХНС 600.1

Щоразу, коли переслідують християн, свідки цих гонінь повинні зробити вибір: за Христа чи проти Нього. Хто співчуває несправедливо засудженим, той засвідчує свою прихильність до Христа. Інші бувають роздратовані, оскільки принципи істини цілком суперечать їхнім звичаям. Багато хто спотикається, падає і залишає віру, яку колись захищав. Хто, захищаючи власне життя, відходить од віри під час випробування, ті будуть неправдиво свідчити і зраджувати своїх братів по вірі. Христос попереджає нас про все це, щоб не стала для нас несподіванкою неприродна жорстока поведінка тих, хто відкидає світло. ХНС 600.2

Христос назвав Своїм учням ознаку зруйнування Єрусалима і сказав, як їм урятуватися: “Коли ж побачите, що Єрусалим оточений військами, тоді знайте, що наблизилося його спустошення. Тоді ті, що в Юдеї, хай втікають у гори, а хто всередині міста, нехай виходять; ті, що в околицях, хай не входять до нього, бо то будуть дні помсти, щоб сповнилося все написане”.8 Цю пересторогу треба було пам'ятати протягом 40 років до спустошення Єрусалима. І християни пам'ятали це застереження; ніхто з них не загинув при зруйнуванні міста. ХНС 601.1

“Тож моліться, щоб ваша втеча не сталася взимку або в суботу”,9 — сказав Ісус. Творець суботи не скасував її, не “прибив” до хреста. Смерть Христа не применшила значення суботи. Через сорок років після Його розп'яття субота повинна була залишатися, як і раніше, святою. Протягом сорока років учні повинні були молитися про те, щоб їхня втеча не сталася в суботу. ХНС 601.2

Від зруйнування Єрусалима Ісус відразу ж перейшов до найбільшої події — останньої ланки в ланцюгу історії цього світу — до Другого приходу Сина Божого у величі й славі. Між цими двома подіями Христос бачив довгі темні століття для Його Церкви, позначені кров'ю, сльозами і муками. Тоді Його учні не витримали б такого видовища, тому Ісус лише коротко згадав про ці події. “Бо тими днями буде таке горе, — сказав Він, — якого не було від початку світу, що його сотворив Бог, і аж донині, і більше не буде! І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслася б жодна людина. Але заради вибраних, яких Він вибрав, Він укоротив ті дні”.10 Понад тисячу років послідовники Христа мали терпіти переслідування, яких світ ще ніколи не бачив. Мільйони й мільйони Його вибраних свідків були вбиті. Якби Бог не простягнув Своєї руки, щоб урятувати Свій народ, то всі загинули б. “Але заради вибраних, — сказав Він, — ті дні будуть вкорочені”.10 ХНС 601.3

Далі простими, доступними словами наш Господь змалював Свій Другий прихід. Він попереджає про небезпеку, яка існуватиме перед Його Приходом: “Тоді як хто вам скаже: Ось тут Христос! або: Там! — не вірте. Бо постануть лжехристи та лжепророки і будуть чинити великі ознаки й чудеса, щоб звести, якщо вдасться, навіть і вибраних. Ось Я попередив вас! Отже, коли вам скажуть: Ось Він у пустині! — не виходьте; Ось Він у потайних кімнатах! — не вірте; адже як блискавка виходить зі сходу і з'являється аж на заході, таким буде й прихід Сина Людського”.11 Христос назвав ще одну ознаку зруйнування Єрусалима: “І повстануть численні лжепророки, і зведуть багатьох”.12 Ці фальшиві пророки дійсно з'явилися і звели багатьох людей, запровадивши їх до пустелі. Чарівники та чаклуни заявляли, нібито володіють чудодійною силою, і повели за собою людей у відлюдні гори. Але це пророцтво дане також і для останніх днів як ознака Другого пришестя. І сьогодні лжехристи та лжепророки чинять знамення й чудеса, намагаючись звести Його учнів. Хіба ми не чуємо їхнього голосу: “Ось Він у пустелі”? Хіба тисячі не вирушали до пустелі в надії знайти там Христа? А що можна сказати про тисячі зібрань, на яких люди нібито спілкуються з духами тих, хто давно залишив цей світ; хіба не чути нині закликів: “Ось Він у потаємних кімнатах”? Саме в цьому переконують людей прихильники спіритизму. Але що говорить Христос? “Не вірте; адже як блискавка виходить зі сходу і з'являється аж на заході, таким буде й прихід Сина Людського”.13 ХНС 601.4

Спаситель змалював ознаки Свого приходу і навіть указав час, коли з'явиться перша з них: “І тоді з'явиться ознака Сина Людського на небі, і заголосять усі племена землі й побачать Сина Людського, що йде на хмарах небесних з великою силою і славою; і з гучною сурмою пошле Своїх ангелів, і зберуть Його вибраних з чотирьох вітрів, з одного кінця неба до другого”.14 ХНС 602.1

Христос зазначив, що після закінчення папського переслідування сонце затьмариться, а місяць не дасть свого світла. Після цього відбудеться зорепад. Христос сказав: “Від смоківниці навчіться притчі: коли вже її бруньки стають м'якими і випускають листя, знаєте, що близько літо; так і ви, коли все це побачите, знайте, що близько, вже при дверях”.15 ХНС 602.2

Христос назвав ознаки Свого Приходу. Отже, ми можемо знати, коли Його Прихід наблизиться і буде “при дверях”. Він сказав і про тих, хто побачить ці ознаки: “Не мине цей рід, як усе це збудеться”. Ці ознаки вже здійснилися! Тепер ми точно знаємо, що Другий прихід близько. “Небо і земля проминуть, а Мої слова не проминуть”,16 — наголосив Ісус. ХНС 602.3

Христос прийде на хмарах, з великою славою. Безліч сяючих ангелів супроводжуватимуть Його. Він прийде, щоб збудити мертвих та перемінити живих праведників із слави в славу. Він прийде прославити й узяти до Себе тих, хто любив Його і дотримувався Його Заповідей. Він не забуде їх, не забуде і Своїх обітниць. Тоді поновляться наші родинні зв'язки. Коли ми думаємо про наших померлих рідних, то повинні пам'ятати про той ранок, коли прозвучить Божа сурма і “мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося”.17 Незабаром ми побачимо Царя в Його красі. Ще трохи — і Він зітре сльози з наших очей. Тоді Христос поставить нас “перед Своєю славою непорочними в радості”.18 Ось чому, подаючи ознаки Свого приходу, Христос сказав: “Коли ж почне це збуватися, випростайтеся і підійміть свої голови, бо наближається ваше визволення!”19 ХНС 603.1

Однак день і годину Свого Приходу Христос не відкрив. Він ясно сказав учням, що не може сповістити ані дня, ані години Свого Другого пришестя. Якби Він бажав відкрити це, то для чого треба було закликати завжди пильнувати і чекати Його? Дехто заявляє, нібито знає точний день і годину Приходу Господа. Такі люди старанно визначають, що має статися в майбутньому. Але Христос застерігає їх від цього. День Другого пришестя Сина Людського — Божа таємниця. ХНС 603.2

Продовжуючи, Христос указує на стан світу перед Його Другим приходом: “Бо так, як було за днів Ноя, таким буде прихід Сина Людського. Бо так, як у ті дні перед потопом ти й пили, одружувалися і виходили заміж — аж до того дня, як Ной увійшов у ковчег, і ніхто не знав; аж ось прийшов потоп і забрав усіх, — таким буде і прихід Сина Людського”.20 Христос не говорить тут про тисячолітнє царство на Землі — період, протягом якого всі повинні приготуватися до вічності. Він зазначає: як було за днів Ноя, так буде й тоді, коли знову прийде Син Людський. ХНС 603.3

Як же було за днів Ноя? “І бачив Бог, що велике розбещення людини на землі, що всі думки і помисли серця її — тільки зло повсякденно”.21 Мешканці допотопного світу відвернулися від Єгови, нехтуючи Його святою волею. Вони керувалися власними нечестивими міркуваннями та хибними ідеями. І через свою розбещеність вони були знищені. Сучасний світ іде тим самим шляхом. Не помітно утішливих ознак настання тисячоліття слави. Порушники Божого Закону наповнили землю беззаконням. Вони роблять ставки на скачках, грають в азартні ігри, живуть розпусним життям, потурають своїм невгамовним пристрастям — усе це наповнює світ насильством. ХНС 603.4

У пророцтві про зруйнування Єрусалима Христос сказав: “І через поширення беззаконня охолоне любов багатьох. А той, хто встоїть до кінця, буде спасенний. І ця Євангелія Царства буде проповідувана по всьому світі на свідчення усім народам, — і тоді прийде кінець”.22 Це пророцтво ще має виконатися. Невпинний ріст беззаконня тих днів повторюється в нашому поколінні. Те саме можна сказати і щодо проповіді Євангелія. Перед падінням Єрусалима апостол Павел під натхненням Святого Духа писав, що Євангеліє “про повідане всьому створінню під небом”.23 І тепер, перед Другим пришестям Сина Людського, вічне Євангеліє повинно бути проповідуване “усякому народові, поколінню, племені і народності”.24 Бог “визначив день, коли має справедливо судити цілий світ”.25 Христос повідомляє, що буде відбуватися напередодні того дня. Він не сказав, що весь світ навернеться, але що “Євангелія Царства буде проповідувана по всьому світі на свідчення усім народам, — і тоді прийде кінець”.22 Отже, поширюючи Благу вістку у світі, ми зможемо прискорити Прихід Господа. Ми повинні не тільки чекати, а й наближати настання Божого дня (див. 2Петр.3:12). Якби Церква Христова виконала доручену їй Господом роботу, то увесь світ отримав би застереження, і Господь Ісус уже прийшов би на нашу Землю в силі й великій славі. ХНС 604.1

Після того, як Христос описав ознаки Свого пришестя, Він сказав: “…Коли побачите, що це збувається, — знайте, що близько Боже Царство”. “Стережіться, пильнуйте і моліться”.26 Перш ніж послати Свої суди на Землю, Бог завжди застерігає людей. Хто вірив Його попередженню і діяв згідно з цією вірою, підкоряючись Божим Заповідям, ті уникали судів, які уражали неслухняних і невірних. Ноєві було сказано: “Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я побачив тебе праведним перед лицем Своїм у цім роді”. Ной послухався і був урятований. Лотові також була дана вістка: “Уставайте, вийдіть з цього місця, бо Господь знищить місто”.27 Лот довірився опіці ангелів і врятувався. Так само було дане застереження Господнім учням про зруйнування Єрусалима. Хто пильнував, ті втекли з міста і врятувалися від загибелі. Нам також дане застереження про Другий прихід Христа і загибель світу. Хто прийме застереження, ті спасуться. ХНС 604.2

Оскільки ми не знаємо точного часу Другого приходу, необхідно постійно пильнувати. “Блаженні ті раби, пан яких, прийшовши, застане їх на сторожі”.28 Хто очікує Приходу Господнього, ті не залишаться бездіяльними. Очікувати Прихід Христа — означає закликати людей боятися Бога та Його суду за беззаконня, відкрити їм очі на великий гріх — відки нення дару Його благодаті. Ті, котрі очікують Приходу Господнього, очищають свої душі послухом істині, поєднуючи невсипуще пильнування з активною діяльністю. Усвідомлюючи, що Господь біля дверей, вони старанно співпрацюють з небесними силами у справі спасіння душ. Це — вірні й мудрі домоправителі, котрі дають у Божому домі “своєчасно мірку пшениці”.29 Вони проголошують вістку, призначену для теперішнього часу. Як Енох, Ной, Авраам і Мойсей звіщали істину своїм сучасникам, так і служителі Христа в наш час проголошують особливе застереження для свого покоління. ХНС 605.1

Але Христос згадав ще й інших слуг: “А коли той злий раб скаже у своєму серці: Мій пан запізнюється! — і почне бити своїх товаришів, їсти й пити з п'яницями, то прийде пан того раба в день, у який не сподівається, і в годину, якої не знає”.30 ХНС 605.2

Злий раб каже у своєму серці: “Мій пан запізнюється!” Цей раб не говорить, що Христос не прийде взагалі, він не кепкує з Його Другого пришестя. Але у своєму серці, поведінкою і вчинками він говорить, що Прихід Господа відкладається. Таким чином цей раб позбавляє інших надії на швидкий Прихід Христа. Його вплив робить людей самовпевне- ними, безтурботними і байдужими. Він утверджує в людях любов до світу і запеклість. Земні пристрасті й нечисті думки опановують розумом. Злий раб їсть і п'є з п'яницями, єднається зі світом у пошуках задоволень. Він б'є інших рабів, звинувачуючи й осуджуючи вірних своєму Господеві. Така людина живе інтересами світу, уподібнюючись до інших беззаконників. Таке єднання — жахливе. Разом зі світом цей злий раб потрапляє в тенета сатани. “Прийде пан того раба в день, у який не сподівається, і в годину, якої не знає; розітне його навпіл і визначить його долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів”.30 ХНС 605.3

“…А коли не будеш пильнувати, то Я прийду до тебе, наче злодій, і не помітиш, у яку годину найду на тебе”.31 Прихід Христа буде несподіваним для лжевчителів. Вони проповідують: “Мир і безпека!”. Як священики і вчителі народу напередодні падіння Єрусалима, вони чекають, коли Церква досягне земної слави та процвітання. Ознаки часу вони витлумачують як передвістя такого блаженства. Але що говорить богонатхненне Слово? “…Тоді раптово прийде на них погибель”.32 Для всіх мешканців Землі, для кого цей світ став рідною домівкою, день Божого приходу буде пасткою. Він прийде зненацька, як злодій. ХНС 606.1

Сповнений гріховних насолод, світ заснув у байдужій безпечності. Люди віддаляють Прихід Господа. Вони кепкують з пересторог, хвалькувато й зухвало промовляючи: “…Все залишається так, як від початку творення!”, “Так буде й завтра, як сьогодні, та й ще багато більше!”.33 Зазнаємо ж ще більших розкошів і втіх! Але Христос каже: “Ось, приходжу, мов злодій!”.34 Саме в той час, коли світ глумливо запитує: “Де обітниця Його приходу?”, ці ознаки виконуються. А коли вигукуватимуть: “Мир і безпека!”, тоді несподівано надійде погибель. Для глузіїв, які відкинули істину і стали самовпевнени- ми; для людей, які намагаються наживатися за рахунок інших, нехтуючи принципами порядності; для тих, котрі прагнуть знань і шукають їх усюди, тільки не в Біблії, — для таких Христос прийде, як злодій. ХНС 606.2

Увесь світ охоплений тривогою. Ознаки часу зловісні. Майбутні події кидають на нас свою тінь. Святий Дух уже залишає Землю, і лихо за лихом відбуваються на морі й суші. На землі стаються страшні бурі, землетруси, пожежі, повені, жорстокі вбивства. Хто може передбачити майбутнє? Де безпека? Немає впевненості в людському чи земному. Люди поспішають стати під знамена, які обрали. Вони занепокоєно спостерігають за діями своїх лідерів. Але серед людей є й такі, які чекають, пильнують і готуються до Пришестя нашого Господа. Ватажком інших стає перший великий відступник. Лише декотрі усім серцем вірять, що потрібно остерігатися пекла і прагнути до Неба. ХНС 606.3

Ми непомітно наближаємося до кризи. Сонце ще світить у небі, щоденно долаючи свій звичний шлях, і небо все ще проголошує Божу славу. Як і раніше, люди їдять і п'ють, насаджують і будують, одружуються і виходять заміж, купують і продають. Люди змагаються за перші місця, витісняючи одне одного. Любителі розваг ще відвідують театри, різні змагання та гральні будинки. Усюди панує велике збудження, але година випробування швидко наближається до завершення, і незабаром буде вирішена вічна доля кожного. Сатана розуміє, що в нього обмаль часу. Він мобілізує усі свої сили, щоб зводити й ошукувати, відволікати й присипляти людей, аж доки закінчиться година випробування і двері благодаті зачиняться назавжди. ХНС 607.1

Із глибини віків до нас долинають урочисті слова перестороги, виголошені нашим Господом на Оливній горі: “Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю та пияцтвом і життєвими клопотами, і щоб не надійшов на вас той день несподівано”, “Тож пильнуйте, постійно моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, — і стати перед Сином Людським!”.35 ХНС 607.2