Христос — надія світу

Розділ 61. Закхей

(На підставі Євангелія від Луки 19:1—10)

Дорогою до Єрусалима “Ісус переходив через Єрихон”.¹ Місто було розташоване за кілька миль від Йордану, на західному боці квітучої долини, котра переходила у плоскогір'я. Серед зрошуваних джерелами пальм і родючих садів місто виблискувало, як смарагд, в оправі вапнякових пагорбів і пустельних ущелин, що простягалися між Єрусалимом та Єрихоном. ХНС 522.1

Через Єрихон переходили численні каравани, які прямували на свято. Їхнє прибуття завжди викликало пожвавлення, але тепер людей хвилювало щось більш важливе. Стало відомо, що разом з натовпом іде галілейський Учитель, Котрий недавно воскресив Лазаря. І хоча ходили чутки, ніби священики змовляються проти Нього, народ прагнув привітати Його. ХНС 522.2

Єрихон був одним із міст, яке здавна призначалося для священиків, тому тут проживало багато священнослужителів. Але місто населяла і строката маса людей найрізноманітніших професій та занять. Єрихон був великим торговельним центром; тут мешкали римські урядники і солдати, а також чужинці з різних країн світу; необхідність збирати податки перетворила місто на пристановище численних митників. ХНС 522.3

“Старший над митниками”,² Закхей, був юдеєм, але співвітчизники ненавиділи його. Становище і майно Закхея були придбані огидною для людей службою, яка була синонімом несправедливості та здирства. Однак багатий митник не був гордим і настільки закам'янілим, як здавалося. Під удаваною гордістю і любов'ю до світу ховалося чутливе до божественного впливу серце. Закхей чув про Ісуса. Звістка про Того, Хто люб'язно і ввічливо ставився до знехтуваних усіма людей, поширилася далеко навкруги. І в “старшого над митниками” виникло прагнення до кращого життя. Лише за кілька миль від Єрихона, біля Йордану, проповідував Йоан Хреститель, і Закхей чув заклик до покаяння. Здавалося, що Йоанове напучення митникам “Не вимагайте більше, ніж призначено вам”³ залишалося поза увагою, однак на Закхея ці слова справили велике враження. Він знав Писання і був переконаний, що його вчинки несправедливі. Тепер же, почувши слова Великого Вчителя, Закхей усвідомив себе грішником перед Богом. Але те, що розповідали про Ісуса, запалило в його серці надію. Виявляється, що покаяння і переміна життя є можливими і для нього. Хіба один з найближчих учнів Ісуса не митник? Під впливом такого переконання Закхей відразу ж став відшкодовувати збитки тим, кого скривдив. ХНС 523.1

Він уже почав виправляти свої помилки, коли Єрихоном пронеслася звістка про те, що до міста йде Ісус. Закхей вирішив побачити Його. Він почав усвідомлювати, які гіркі плоди гріха і як важко навернутися з порочного шляху. Тяжко було зносити нерозуміння, підозру і недовір'я, з якими люди ставилися до його зусиль виправитися. Начальник митників прагнув побачити обличчя Того, Чиї слова сповнили його серце надією. ХНС 523.2

Вулиці були переповнені народом, і Закхей, невисокий на зріст, не міг нічого побачити в натовпі. Ніхто не хотів пропустити його, і тоді він забіг наперед до смоківниці, віття якої звисало над вулицею. І от багатий збирач податків залізає на дерево і вмощується серед гілок, звідки можна було б спостерігати за процесією, що рухалася внизу. Натовп наблизився, і Закхей жадібним поглядом намагався угледіти обличчя Того, Кого так прагнув побачити. ХНС 523.3

Гучніше за нарікання священиків і рабинів та вітальні вигуки натовпу кликало до Ісуса серце “начальника митників”. Раптом саме під тою смоківницею натовп завмирає, люди, які оточували Ісуса, зупиняються, і Господь дивиться вгору, ніби читаючи душу Закхея. Не вірячи власним вухам, чоловік на дереві чує слова: “Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути в твоєму домі”.⁴ ХНС 524.1

Натовп розступився, і Закхей, ніби у сні, веде Ісуса до свого дому. А рабини похмуро, з погордою і зневагою буркочуть: “Навіщо зайшов Він, щоб зупинитися в грішної людини!”⁵ ХНС 524.2

Закхей був настільки вражений і здивований виявленими до нього любов'ю й увагою Христа, до нього — такого негідного і грішного, що не міг вимовити й слова. Але любов і відданість до нового Вчителя відкрили його уста. Він бажав привселюдно засвідчити своє покаяння. ХНС 524.3

У присутності багатьох людей “встав Закхей і сказав Господеві: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо! А Ісус промовив до нього: Сьогодні спасіння завітало до цього дому, бо й він син Авраама”.⁶ ХНС 524.4

Коли багатий юнак відійшов від Ісуса, учні дивувалися словам Учителя: “Як важко тим, що надіються на багатство, увійти в Царство Боже. Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: Хто ж тоді може спастися?”⁷ А тепер вони отримали доказ істинності Христових слів: “Неможливе для людей є можливе для Бога!”⁸ Вони побачили, як Божою благодаттю навіть багатий може ввійти до Царства. ХНС 524.5

Не встиг Закхей побачити Христа, як він уже почав чинити те, що свідчило про його щире покаяння. Перш ніж його осудили люди, він сам визнав свій гріх. Він підкорився впливові Святого Духа і почав виконувати повеління, дані як стародавньому Ізраїлеві, так і нам. Задовго до зустрічі із Закхеєм Господь сказав: “Якщо твій брат зубожіє, а його рука неспроможною стане, то допоможи йому, пришелець він чи осілий, — і житиме він з тобою. Не братимеш від нього відсотків, ані прибутку і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою. Грошей не позичатимеш йому на відсотку і на прибуток не даси їжі своєї”, “Нехай ніхто не кривдить ближнього свого і будеш боятися Бога свого”.⁹ Ці слова були сказані Христом із хмарного стовпа. І першим відгуком Закхея на любов Христа став вияв милосердя до бідних і немічних. ХНС 524.6

Митники перебували у змові, аби пригнічувати народ; вони підтримували один одного в шахрайстві. Займаючись здирством, вони чинили те, що стало майже загальноприйнятою нормою поведінки. Навіть священики і рабини, зневажаючи митників, самі були винні у збагаченні нечесним способом під маскою святого покликання Але як тільки Закхей піддався впливові Святого Духа, він відкинув усе, що суперечило чесності. ХНС 525.1

Покаяння не може бути справжнім, якщо воно не змінює людини. Праведність Христа — це не плащ, який прикриває невизнаний і незалишений гріх. Вона є принципом життя, який повністю змінює людину. І керує її поведінкою. Святість — цілковите посвячення себе Богові, цілковите підкорення серця і життя небесним принципам. ХНС 525.2

Християнин, котрий займається підприємництвом, повинен поводитися так, як на його місці чинив би Господь. У кожній угоді він повинен показати, що його Вчителем є Бог. “Святиня Господня”¹⁰ — має бути записано в усіх реєстрах, прибуткових книгах, актах, квитанціях і векселях. Ті, хто називають себе послідовниками Христа і при цьому поводяться нечесно, дають фальшиве свідчення світові про характер святого, справедливого і милосердного Бога. Кожна навернена душа, подібно до Закхея, засвідчить, що Христос перебуває в її серці, тим, що залишить усі недобрі вчинки, які раніше характеризували її життя. Як і начальник митників, вона доведе свою щирість тим, що відшкодує збитки потерпілим. Господь сказав: “Заставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди усі гріхи його, які він учинив, не будуть йому згадані він буде жити”.¹¹ ХНС 525.3

Якщо ви завдали комусь шкоди нечесною угодою, якщо в торгівлі ошукати когось, навіть якщо це формально і не порушує закону, ви повинні визнати свій гріх і по можливості відшкодувати збиток. Буде справедливо повернути не лише те, що ви взяли, а й той прибуток, який ця людина могла б отримати, якщо б правильно й мудро використовувала свої гроші за той час, поки вони були у ваших руках. ХНС 525.4

Спаситель сказав Закхею: “Сьогодні спасіння завітало до цього дому…” Отже, не тільки Закхей отримав благословення, а й увесь його дім. Христос відвідав його оселю, щоб викласти йому уроки істини та розповісти його домашнім про Царство Небесне. Вони були відлучені від синагоги через зневагу рабинів і мирян, але тепер цій родині була виявлена найбільша честь у всьому Єрихоні — зібратися навколо божественного Вчителя і слухати слова життя. ХНС 526.1

Душа отримує спасіння саме тоді, коли приймає Христа як особистого Спасителя. Закхей прийняв Ісуса не тільки як тимчасового Гостя у своєму домі, але як Володаря храму душі Книжники і фарисеї осуджували Закхея як грішника, вони нарікали на Христа за відвідини митника, але Господь назвав Закхея сином Авраама. Бо “…ті, хто від віри, — сини Авраама”.¹² ХНС 526.2