Христос — надія світу

Розділ 56. Благословення дітей

(На підставі Євангелія від Матв.19:13—15; Марк.10:13—16; Луки 18:15—17)

Ісус завжди любив дітей. Він приймав їхню дитячу прихильність і щиру неудавану любов. Вдячність і хвала з чистих дитячих уст звучала, як приємна музика, підбадьорюючи Його, утомленого спілкуванням з лукавими, лицемірними людьми. Всюди, де проходив Спаситель, Його доброта, делікатність і доброзичливість здобували любов і довір'я дітей. ХНС 486.1

Юдеї мали звичай приносити дітей до рабина, щоб той поклав на них руки для благословення; але учні Спасителя вважали Його діяльність надто важливою, аби переривати її задля цього. Коли матері прийшли зі своїми дітьми, учні зустріли їх незадоволено. Вони вважали, що ці діти надто малі, щоб мати якусь користь від зустрічі з Ісусом, та й Господу буде неприємна їхня присутність. Але вийшло навпаки — Ісус був незадоволений учнями. Спаситель розумів турботу і тягар матерів, які намагалися виховати дітей за Божим Словом. Він чув їхні молитви. Він привертав їх до Себе. ХНС 486.2

Матір зі своєю дитиною вийшла з дому, щоб знайти Ісуса. Дорогою вона поділилася планами із сусідкою, і та також вирішила шукати в Ісуса благословення для своїх дітей. Так до Господа прийшло кілька матерів з дітьми. Серед них були і немовлята, і підлітки, і юнаки. Коли матері зі сльозами на очах боязко просили Ісуса благословити їхніх дітей, Він із розумінням вислухав їх. Але Христос не поспішав із відповіддю, бо хотів подивитися, як поведуться з матерями. Коли Він побачив, що вони відсилають матерів, бажаючи догодити Йому, Він вказав на їхню помилку: “Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!”¹ Він узяв дітей на руки, пригорнув їх, поклав на них руки і благословив їх. ХНС 486.3

Матері були задоволені. Вони поверталися до своїх домівок, підбадьорені словами Христа та з Його благословенням. Ці жінки були заохочені з радістю нести свій життєвий тягар і з надією виховувати дітей. Сучасні матері повинні прийняти Його слова з такою ж вірою. Сьогодні, як і під час Свого земного життя, Христос є Спасителем кожного з нас. Він і нині — такий же Помічник матерів, яким був тоді в Юдеї, коли брав їхніх немовлят на руки. Діти, яких ми збираємо біля сімейного вогнища, викушені Його кров'ю, як і діти того далекого минулого. ХНС 487.1

Ісус знає сердечний тягар кожної матері. Той, Чия мати теж боролася з бідністю і нестатками, співчуває кожній матері в її повсякденних турботах. Спасителя, Який пройшов довгу дорогу, аби заспокоїти стривожене серце жінки-хананеянки, робить не менше і для сучасних матерів. Той, Хто повернув удовиці з Наїна її єдиного сина і Хто в агонії хресних мук пам'ятав про Свою матір, і нині зворушений переживаннями кожної матері. У будь-якому горі і в кожній потребі Він потішить і допоможе. ХНС 487.2

Нехай матері приходять зі своїми клопотами до Ісуса. Вони знайдуть достатньо благодаті, котра допоможе їм у вихованні дітей. Двері відчинені для кожної матері, яка хоче скласти свій тягар біля ніг Спасителя. Той, Хто сказав: “Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм”, — постійно запрошує матерів приносити своїх дітей до Нього для благословення. Навіть немовля, котре лежить на материнських руках, може перебувати в тіні Всемогутнього через віру матері, яка молиться. Йоан Хреститель був сповнений Святого Духа від народження. Коли ми перебуваємо в тісному спілкуванні з Богом, то можемо розраховувати, що Дух Божий виховуватиме наших немовлят від перших хвилин їхнього життя. ХНС 487.3

У дітях, котрі прийшли до Нього, Ісус бачив чоловіків і жінок — спадкоємців Його благодаті, підданих Його Царства, з яких декотрі мали стати мучениками за Його ім'я. Він знав: ці діти слухатимуть Його і приймуть як свого Спасителя набагато швидше, ніж дорослі зі своєю світською мудрістю і закам'янілими серцями. Навчаючи дітей, Ісус зійшов до їхнього рівня. Він, Господь Небес, не вважав для Себе принизливим відповідати на їхні запитання; Він спрощував Свої важливі повчання, щоб вони були доступні для дітей. Спаситель сіяв у їхніх серцях зерно істини, яке через багато років мало зійти і принести плід для вічного життя. ХНС 488.1

Безперечно, найбільш сприйнятливими до євангельського вчення є саме діти. Їхні серця відкриті для Божественного впливу і здатні пам'ятати засвоєну науку. Малі діти також можуть бути християнами і навіть мати власні досвіди відповідно до свого віку. Вони потребують духовного виховання, і батьки зобов'язані використовувати кожну можливість, аби сформувати в них христоподібний характер. ХНС 488.2

Батьки і матері повинні вважати своїх дітей наймолодшими членами Божої сім'ї, дорученими їм на виховання для Неба. Істини, які ми самі приймаємо від Христа, мусимо передати нашим дітям, наскільки їх здатний сприйняти дитячий розум, поступово розкриваючи красу небесних принципів. Таким чином християнська домівка стане школою, де батьки виконують обов'язки вихователів, а головним Учителем і Наставником є Христос. ХНС 488.3

Працюючи для навернення власних дітей, ми не повинні чекати якихось особливих проявів емоцій як доказу усвідомлення ними своєї гріховності. Ми можемо навіть не знати точного часу їхнього навернення. Наше завдання — навчити дітей приносити свої гріхи до Ісуса, просити в Нього прощення і вірити, що Він прощає і приймає їх, як приймав дітей у період Свого земного життя. ХНС 488.4

Коли матір навчає своїх дітей послухові з любові до неї, вона викладає їм перший урок християнського життя. Материнська любов для дитини символізує любов Христа, і діти, довіряючи своїй матері, слухаючи її, навчаються слухати Спасителя і довіряти Йому. ХНС 488.5

Ісус — Зразок для дітей і водночас Приклад для батьків. Він говорив як можновладний, і Його слово мало силу. Однак, спілкуючись із грубими, запальними людьми, Він не сказав жодного недоброго або різкого слова. Благодать Христа наповнить серце людини небесною гідністю, виховає почуття поваги до інших. Вона витіснить усе брутальне і приборкає все зарозуміле. Божа благодать спонукає батьків і матерів поважати своїх дітей як розумних істот такою ж мірою, якою вони бажають поваги до себе. ХНС 489.1

Батьки, у вихованні ваших дітей використовуйте уроки, які Бог виклав у природі. Якщо ви хочете виростити гвоздику, троянду чи лілію, що ви будете робити? Запитайте садівника, яким чином він досягає того, що кожен куш, кожна гілка так пишно цвітуть і чудово виглядають? Він вам відповість, що це досягається не силою чи грубими дотиками, бо так можна пошкодити тендітне стебельце. Потрібна непомітна, але повсякчасна ніжна увага. Садівник зволожує грунт, захищає рослину в процесі зростання від холодних поривів вітру, сонячної спеки, а Бог дає їй зріст і надзвичайну красу. Поводьтеся з дітьми таким самим чином, як і садівник із рослиною. Ніжним дотиком, служінням любові намагайтеся формувати їхній характер за образом Христа. ХНС 489.2

Заохочуйте дітей виявляти любов до Бога та одне до одного. У світі так багато чоловіків і жінок із закам'янілими серцями саме через те, що прояв істинної любові вважається слабкістю і засуджується. Найкращі природні почуття тамуються ще в дитинстві, і якщо світло Божественної любові не розтопить холодного егоїзму, то щастя людини буде зруйноване назавжди. Якщо ми бажаємо, щоб наші діти мали дух Ісуса і ніжне співчуття ангелів, то повинні плекати в них шляхетність та щиру дитячу любов. ХНС 489.3

Навчайте своїх дітей бачити в природі Христа. Беріть їх із собою в поля, сад, ліс, під величні дерева, і в усіх чудових явищах природи покажіть їм втілення Божої любові. Поясніть їм, що Ісус дав закони, які керують життям усіх живих істот; закони і для нас, для нашого щастя і радості. Не втомлюйте їх довгими молитвами і нудними повчаннями; натомість прикладами з природи заохочуйте дотримуватися Божого Закону. ХНС 489.4

Якщо діти довірятимуть вам як Христовим послідовникам, тоді ви легко зможете навчити їх великої любові, якою Він полюбив вас. Коли ви будете пояснювати дітям істини спасіння і спрямовувати їх до Христа — їхнього особистого Спасителя, ангели завжди будуть біля вас. Господь посилатиме благодать батькам і матерям, щоб вони зацікавили дітей величною повістю про Дитятко з Віфлеєма — найбільшу Надію світу. ХНС 490.1

Звелівши учням не перешкоджати дітям приходити до Нього, Ісус звертався до всіх Своїх послідовників усіх часів: до церковних керівників, служителів, вихователів і всіх християн. Ісус закликає дітей до Себе і просить батьків: “Приведіть своїх дітей до Мене”. Він ніби говорить: вони прийшли б, якби ви їм не перешкоджали. ХНС 490.2

Не дозволяйте, щоб ваша нехристиянська поведінка створювала в дітей фальшиве уявлення про Христа. Не відштовхуйте ваших дітей від Нього власною холодністю і суворістю. Ніколи не давайте дітям приводу вважати Небеса неприємним місцем, якщо там будете ви. Не говоріть про релігію як про щось таке, чого діти не здатні зрозуміти. Поводьтеся і живіть так, щоб вони вже в дитинстві прийняли Христа. Нехай ніколи в них не виникне хибного уявлення, ніби християнство — це релігія смутку і похмурості і що, прийшовши до Спасителя, вони повинні відмовитися від усього, що приносить радість у житті. ХНС 490.3

Коли Святий Дух зворушує серця дітей, сприяйте Богові в Його праці. Пояснюйте дітям, що Спаситель запрошує їх і ніщо не може принести більшої радості Господу, ніж присвячені Йому юні роки в розквіті сил. ХНС 490.4

Спаситель з глибокою ніжністю ставиться до викуплених Його кров'ю душ. Вони — предмет Його любові, і Він дивиться на них з невимовним сумом. Його серце належить не тільки слухняним дітям, а й тим, котрі успадкували негативні риси характеру. Чимало батьків не розуміють, наскільки вони відповідальні за такий характер своїх дітей; їм бракує ніжності і мудрості для виховання “важких” дітей, котрих вони самі й зробили такими. Але Ісус ставиться до цих дітей зі співчуттям. Він завжди йде від причини до наслідку. ХНС 490.5

Наверненню таких дітей до Спасителя може сприяти і служитель Христа Діючи мудро й тактовно, він прилучає їх до Ісуса, дає їм надію і робить їх сміливими, він побачить, як завдяки благодаті Христа вони зміняться настільки, що про них можна буде сказати “ Таких є Царство Небесне”. ХНС 491.1