ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Працівники мають навчати членів Церкви

Очевидно, що всі проголошені нині проповіді не сприяють появі великого самозречення працівників. Це питання необхідно враховувати, бо воно призводить до дуже серйозних наслідків. На карту поставлене наше вічне майбуття. Церкви втрачають силу, бо не використовують своїх талантів для поширення світла. Необхідно давати ретельні настанови, які будуть ніби уроками від Господа, щоб усі могли на практиці застосовувати своє світло. Ті, хто опікується церквами, повинні вибрати здібних членів і довірити їм обов’язки, водночас навчаючи їх, як найкраще здійснювати служіння та благословляти ближніх. (Свідчення для Церкви. Т. 6. С. 431). CChUk 94.1

Робітники, юристи, підприємці, люди всіх професій та ремесл навчаються, щоб стати майстрами своєї справи. Чи мають право послідовники Христа бути менш тямущими і, залучені до Його служіння, залишатися невігласами щодо використання шляхів та можливостей? Справа надбання вічного життя перевершує будь-які інші земні інтереси. Щоб вести душі до Ісуса, необхідно знати людську природу й досліджувати людський розум. Потрібно багато ґрунтовно розмірковувати й палко молитися, щоб знати, як розкривати людям велику тему істини. (Свідчення для Церкви. Т. 4. С. 67). CChUk 94.2

Відразу після організації церкви служителеві слід залучити її членів до праці. Їх потрібно навчити успішно працювати. Нехай служитель приділяє більше свого часу справі навчання, ніж проповідування. Нехай він навчить людей ділитися з іншими отриманими знаннями. Хоч новонавернених треба спонукувати радитися з більш досвідченими в роботі, їх також слід навчати не ставити служителя на місце Бога. CChUk 94.3

Найбільша допомога, яку можна надати нашому народові, — навчити їх працювати для Бога й покладатися на Нього, а не на служителів. Нехай вони навчаться працювати так, як працював Христос. Нехай приєднаються до Його армії пра-цівників та сумлінно служать Йому. (Свідчення для Церкви. Т. 7. С. 19, 20). CChUk 95.1

Нехай учителі покажуть особистий приклад у роботі з людьми, а інші, приєднавшись до них, навчаються на їхньому прикладі. Один приклад цінніший за безліч настанов. (Служіння зцілення. С. 149). CChUk 95.2

Люди, котрі духовно опікуються Церквою, повинні роз-робляти способи, щоб дати змогу кожному членові Церкви виконувати якусь роль у Божій справі. У минулому так від-бувалося не завжди. Плани, згідно з якими талант кожного міг бути використаний в активному служінні, не були повністю виконані. Лише дехто усвідомлює, скільки втрачено через це. CChUk 95.3

У кожній церкві є талант, який при правильному його за-стосуванні, може розвинутися і стати великою допомогою в цій справі. Потрібно мати добре продуманий план, за яким працівники вирушали б в усі наші церкви, великі і малі, щоб навчати членів, як працювати для збудування Церкви, а також для невіруючих. Необхідні саме підготовка й освіта. Нехай усі налаштують свої серця і розум, щоб мати розуміння роботи в цей час, готуючись до тієї праці, до якої вони найкраще пристосовані. CChUk 95.4

Що сьогодні потрібно для збудування наших громад — це хороша робота мудрих працівників, здатних розрізняти й розвивати талант у церкві — талант, який можна виховати для Господнього служіння. Хто працюватиме, відвідуючи церкви, ті повинні наставляти братів і сестер у практичних методах місіонерської роботи. Нехай функціонує клас із підготовки молоді. Молодих чоловіків і жінок потрібно навчати, як працювати в сім’ї, серед сусідів і в церкві. (Заклик до служителів та працівників Церкви). CChUk 95.5

Небесні ангели вже давно чекають на людей — членів Церкви, щоб співпрацювати з ними у великій справі. Вони чекають вас. Поле діяльності таке широке, а задуми такі великі, що кожне освячене серце буде залучене до служіння як знаряддя Божественної сили. (Свідчення для Церкви. Т. 9. С. 46). CChUk 96.1

Якби християни діяли узгоджено, як один рухаючись уперед під керівництвом однієї Сили для досягнення однієї мети, вони привели б у рух світ. (Свідчення для Церкви. Т. 9. С. 221). CChUk 96.2

Заклик на шляхах [див. Луки 14:23] має звучати для всіх, хто бере активну участь у всесвітній праці, для вчителів і керівників народу. Ясну, чітку звістку необхідно сповістити тим, хто несе важкі обов’язки в суспільному житті, — лікарям і вчителям, юристам і суддям, державним службовцям і бізнесменам. «Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою? Або що дасть людина взамін за душу свою?” (Марка 8:36, 37). CChUk 96.3

Ми багато говоримо й пишемо про занедбаних бідних, а хіба не варто приділити також увагу і занедбаним багатим? Здебільшого на цю категорію людей дивляться як на безна-дійних та мало що роблять, щоб відкрити очі тим засліпленим і зачарованим сатанинською силою, котрі випускають з уваги вічні інтереси. Тисячі багатих людей зійшли в могилу непопередженими, оскільки про них судили за зовнішністю й обминали їх як безнадійних. Утім, хоч вони можуть здаватися байдужими, мені було показано, що більшість із них відчуває тягар на серці. Тисячі багатих людей голодують через відсутність духовної їжі. Багато посадових осіб відчувають потребу в чомусь такому, чого не мають. Мало хто з них ходить до церкви, бо вважає, що не отримує від цього користі. Учення, яке вони чують, не торкається їхньої душі. Невже ми не докладемо особистих зусиль задля них? CChUk 96.4

Хтось може запитати: «Хіба ми не спроможні досягти їх за допомогою наших видань?” На багатьох людей не можна справити враження таким шляхом, натомість потрібно докласти особистих зусиль. Чи повинні вони гинути, не отримавши особливого попередження? За стародавніх часів було не так. Божі слуги були послані сказати високопосадовцям, що вони можуть знайти мир і спокій лише в Господі Ісусі Христі. CChUk 96.5

Величність Неба прийшов у наш світ, аби спасти тих, що гинуть, — грішне людство. Його зусилля були спрямовані не тільки на знедолених, а й на тих, хто перебував у вельми ша-нованих місцях. Він уміло працював, щоб знайти доступ до людей вищих класів, які не знали Бога й не дотримувалися Його Заповідей. CChUk 97.1

Ця сама робота тривала й після вознесіння Христа. Моє серце сповнюється ніжністю, коли я читаю про інтерес, виявлений Господом до Корнилія. Корнилій був високо-поставленою людиною, воєначальником у Римській армії, однак ретельно дотримувався отриманого світла. Господь послав йому з Небес особливу вістку, а за допомогою іншої вістки спонукав Петра відвідати Корнилія й принести йому світло. Роздуми про співчуття й ніжну любов Бога до тих, хто шукає світла й молиться про нього, мають бути для нас великим підбадьоренням у нашій справі. CChUk 97.2

Я думаю про багатьох подібних до Корнилія мужів, котрих Бог бажає поєднати зі Своєю Церквою. Їхні симпатії — з народом, який дотримується Господніх Заповідей. Проте цих людей міцно тримають ниті, що зв’язують їх зі світом. Їм бракує сміливості, щоб зайняти місце поруч зі смиренними. Ми повинні докладати особливих зусиль заради цих душ, котрі потребують особливої праці з причини їхніх обов’язків і спокус. CChUk 97.3

На підставі даного мені світла я знаю: нині ясне «Так го-ворить Господь” має бути проголошене людям, котрі мають вплив та авторитет у світі. Вони є управителями, яким Бог дав важливі доручення. Якщо вони відгукнуться на Його заклик, Бог використає їх у Своїй справі... Деякі віруючі володіють особливими здібностями для роботи з людьми вищих верств суспільства. Такі віруючі повинні щодня шукати Господа, обдумуючи, яким чином досягти цих людей не тільки заради звичайного знайомства з ними, а й щоб підтримувати стосунки з ними завдяки особистим зусиллям та живій вірі, виявляючи до них глибоку любов, справжню зацікавленість, щоб вони знайшли пізнання істини, якою вона є в Слові Божому. (Свідчення для Церкви. Т. 6. С. 78-81). CChUk 97.4