ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Ознаки освячення

Наш Спаситель був світлом для світу, але світ не пізнав Його. Христос постійно звершував діла милосердя, проливаючи світло на шлях усіх; однак Він не закликав людей, з якими спілкувався, споглядати Його безприкладну благодійність, Його самозречення, самопожертву й доброту. У юдеїв таке життя не викликало захоплення. Релігію Христа вони вважали нікчемністю, бо вона не відповідала їхнім критеріям благочестя. Вони вирішили, що Ісус не релігійний за духом або характером, оскільки їхня релігія полягала в показному: у публічних молитвах, у добрих ділах напоказ. Найдорогоцінніший плід освячення — лагідність. Пануючи в душі, ця чеснота своїм впливом перетворює характер. Така людина постійно покладається на Бога та підкоряє свою волю Його волі. CChUk 68.1

Самозречення, самопожертва, доброта, людяність, любов, терпіння, стійкість, християнська надія — ось щоденні плоди, які приносять люди, воістину з’єднані з Богом. Їхні діла можуть бути невідомі світові, але вони щодня борються зі злом та здобувають дорогоцінні перемоги над спокусою і злом. Урочисті обіцянки можна оновити й виконати силою, отриманою в ревній молитві й постійному пильнуванні. Палкий ентузіаст не помічає боротьби цих мовчазних працівників; але око Того, Хто знає таємниці серця, зауважує й дивиться зі схваленням на всі зусилля, котрих вони докладають у покорі й лагідності. Необхідне випробування часом, щоб виявилося чисте золото любові й віри в характері. Коли Церкву спостигають випробування і труднощі, тоді формуються непохитна ревність і теплі почуття справжніх послідовників Христа. CChUk 68.2

Кожен, хто опиняється у сфері його [істинно релігійного працівника] впливу, осягає красу й пахощі його християнського життя, тоді як сам він не усвідомлює цього, бо вони перебувають у гармонії з його звичками й нахилами. Він молиться про Божественне світло та любить ходити в цьому світлі. Їжа й пиття такого працівника — творити волю Небесного Отця. Його життя поховане з Христом у Бозі; але він не хвалиться цим і навіть начебто не усвідомлює цього. Бог усміхається таким лагідним, покірним людям, які йдуть слідами Господа. Вони приваблюють до себе ангелів, котрим подобається супроводжувати їх на шляху. Повз них можуть проходити, як повз не гідних уваги, ті, хто претендує на високі досягнення і любить виставляти напоказ свої добрі діла, але небесні ангели схиляються над ними з любов’ю й оточують їх як вогняна стіна. (Освячене життя. С. 11-15). CChUk 69.1