ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Розділ 36—Належна дисципліна та виховання дітей

Панівний вплив світу полягає в тому, щоб дозволяти молоді керуватися природними спонуканнями свого розуму. Якщо діти неприборкані, батьки стверджують, що вони виправляться потім, коли їм виповниться шістнадцять або вісімнадцять років, тоді вони самі все зрозуміють, залишать погані звички і врешті-решт стануть корисними людьми. Яка помилка! Роками батьки дозволяють ворогові засівати ґрунт серця, дають можливість зростати хибним принципам, і в багатьох випадках уся по-дальша праця над цим ґрунтом буде марною. CChUk 276.1

Сатана — умілий, наполегливий працівник, смертельний ворог. Щоразу, коли промовляється необережне слово на шкоду молоді, чи то лестощі, чи даючи їм привід дивитися на певний гріх з меншою огидою, сатана користується цією нагодою та живить лихе насіння, щоб воно вкоренилося і принесло рясний урожай. Деякі батьки дозволили своїм дітям сформувати погані звички, слід від яких можна бачити впродовж їхнього життя. Цей гріх лежить на батьках. Такі діти можуть удавати із себе християн, але без особливої дії благодаті на серце та повної реформи в житті їхні колишні звички будуть помітні в усьому, що вони роблять. Вони матимуть саме той характер, який дозволили їм сформувати їхні батьки. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 403). CChUk 276.2

Батьки повинні управляти своїми дітьми, нейтралізувати їхні спалахи гніву, інакше Бог неодмінно знищить таких дітей у день Свого страшного гніву, а батьки, які не стримували своїх дітей, будуть визнані винними. Особливо Божі служителі повинні управляти своїми сім’ями, виховуючи в них покірність. Я бачила, що вони не можуть давати оцінку або приймати рішення в церковних справах, якщо не спроможні добре управляти своїм домом. Спочатку вони повинні навести лад у власному домі, а тоді їхні думка і вплив матимуть значення в церкві. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 119). CChUk 277.1

У кожного сина й дочки необхідно вимагати звіту за їхню відсутність увечері вдома. Батькам слід знати, у якому това-ристві перебувають їхні діти та в якому домі проводять вечори. CChUk 277.2

Людська філософія не відкрила більше за те, що знає Бог, і не винайшла мудрішого методу виховання дітей, ніж даний нашим Господом. Хто може краще розуміти всі потреби дітей, як не Творець? Хто може бути більш зацікавлений у їхньому благополуччі, як не Той, Хто викупив їх Своєю кров’ю? Якби Слово Боже уважно вивчали й вірно корилися йому, тоді було б менше душевних мук, викликаних поганою поведінкою неслухняних дітей. (Свідчення для Церкви. Т. 4. С. 651). CChUk 277.3

Діти мають певні вимоги, котрі їхні батьки повинні ви-знавати й поважати. Вони мають право на таку освіту й ви-ховання, які зроблять їх корисними, шанованими та улюб-леними членами земного суспільства, а також придатними увійти до чистого й святого суспільства майбутнього. Молодь потрібно навчити, що нинішній та майбутній добробут значною мірою залежить від звичок, яких вони набувають у дитинстві та юності.(Християнська родина. С. 306). CChUk 277.4

Чоловіки та жінки, котрі кажуть, що шанують Біблію і дотримуються її вчення, у багатьох відношеннях не виконують її вимог. У вихованні дітей вони більше керуються своїм спотвореним характером, ніж відкритою Божою волею. Таке нехтування обов’язком призводить до втрати тисяч душ. Біблія містить правила правильного виховання дітей. Якби батьки прислухалися до цих Божих вимог, ми сьогодні бачили б іншу категорію молоді, яка виходить на арену дій. Однак батьки, стверджуючи, що читають Біблію та дотримуються її, діють повністю всупереч її вченню. Ми чуємо крик суму й болю батьків і матерів, які оплакують поведінку своїх дітей, мало розуміючи, що самі стягають на себе ці скорботи і страждання та своєю нерозумною любов’ю гублять власних дітей. Вони не розуміють покладених на них Богом обов’язків, а саме: з раннього дитинства виховати в дітях правильні звички. (Свідчення для Церкви. Т. 4. С. 313). CChUk 278.1

Якщо діти — християни, вони віддадуть перевагу любові і схваленню своїх богобоязливих батьків на противагу всякому земному благословенню. Вони любитимуть і шануватимуть своїх батьків. Однією з головних цілей їхнього життя буде прагнення зробити батьків щасливими. У цей бунтівний вік діти, котрі не отримали правильного повчання та не знайомі з дисципліною, дуже мало розуміють свої обов’язки щодо батьків. Часто трапляється так: чим більше батьки роблять для дітей, тим вони більш невдячні й тим менше поважають батьків. CChUk 278.2

Батьки значною мірою тримають у своїх руках майбутнє щастя дітей. На них покладена важлива праця формування їхнього характеру. Отримані в дитинстві настанови залишаться з дітьми протягом усього життя. Батьки сіють насіння, яке проростає та приносить добрий або поганий плід. Вони можуть готувати своїх синів і дочок до щастя або до нещастя. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 392, 393). CChUk 278.3