ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Розвивайте смак до духовних речей

Єдина безпека для молодих людей полягає в невпинному пильнуванні та смиренній молитві. Вони не повинні лестити собі думкою, що можуть бути християнами, не роблячи цього. Сатана приховує свої спокуси й виверти під покровом світла, як тоді, коли підступив до Христа в пустелі. Тоді він мав вигляд одного з небесних ангелів. Противник наших душ підходитиме до нас як небесний гість, тому апостол радить бути тверезими й пильнувати, бо в цьому наша єдина безпека. Молоді люди, котрі потурають безтурботності й легковажності, котрі нехтують християнськими обов’язками, постійно падають через спокуси ворога, замість того щоб перемагати, як переміг Христос. (Свідчення для Церкви. Т. 3. С. 374). CChUk 268.3

Багато хто стверджує, що перебуває на боці Господа, але це не так; усі їхні вчинки свідчать: вони на боці сатани. За до-помогою чого можна визначити, на чиєму ми боці? Хто володіє нашим серцем? Про кого ми думаємо? Про кого нам по-добається говорити? Кому належать наші найпалкіші почуття і найкращі сили? Якщо ми на боці Господа, то наші думки з Ним, про Нього наші найсолодші роздуми. Ми не будемо дружити зі світом, бо присвятили Йому все, що маємо та ким є. Ми прагнемо носити Його образ, дихати Його Духом, виконувати Його волю й догоджати Йому в усьому. CChUk 269.1

Істинна освіта — це здатність використовувати свої здіб-ності так, щоб досягати корисних результатів. Чому релігія так мало привертає нашу увагу, тоді як світові належить сила мозку, кісток і м’язів? Тому що вся сила нашого єства спрямована в цьому напрямку. Ми привчаємося віддавати свій запал і сили світським справам, тому нам легко зберігати такий хід думок. Ось чому християни знаходять релігійне життя таким важким, а світське — таким легким. Наші здібності навчені виявляти свою силу в цьому напрямку. У релігійному житті ми виявляємо згоду з істинами Слова Божого, але не застосовуємо їх на практиці в житті. CChUk 269.2

Плекання релігійних думок і побожності не стало частиною нашої освіти. Вони повинні впливати й управляти всім нашим єством. Звичка провадити праведне життя відсутня. Унаслідок сприятливого впливу можливі й певні гарячкові дії, однак роздуми про Божественне не є природною й охочою справою та керівним принципом розуму. CChUk 269.3

Щоб розум полюбив чистоту, його необхідно виховувати й дисциплінувати. Потрібно заохочувати, так, саме заохочувати в собі любов до духовного; тільки так ти зможеш зростати в благодаті й пізнанні істини. Бажати добра й істинної святості — непогано, але якщо на цьому зупинишся, це не принесе тобі жодної користі. Добрі наміри — це правильно, проте вони не принесуть жодного результату, якщо їх не втілювати рішуче в життя. Багато людей загине, сподіваючись і бажаючи стати християнами; але вони не докладали ревних зусиль, тому будуть зважені на терезах і знайдені легенькими. Волю необхідно застосовувати в правильному напрямку. Я буду щирим християнином, я буду пізнавати ширину й довжину, висоту й глибину досконалої любові. Прислухайся до слів Ісуса: «Блаженні голодні й спрагнені праведності, бо вони наситяться» (Матв. 5:6). Христос достатньо подбав про те, щоб задовольнити душу, голодну та спраглу праведності. (Свідчення для Церкви. Т. 2. С. 262-266). CChUk 270.1