Дивовижна Божа благодать
8 січня. Царство Боже в серці
Бо Боже Царство всередині вас! (Луки 17:21). ДББ 14.3
Уряд за часів Христа був користолюбним і деспотичним. На кожному кроці траплялися кричущі зловживання, здирство, нетерпимість, жорстокість. Однак Спаситель не закликав до громадянських реформ. Він не виступав проти пригноблення нації, не засуджував ворогів народу. Ісус не перешкоджав владі та пануванню її представників. Подаючи нам приклад, Він тримався осторонь земної влади. Не тому, що був байдужий до страждань народу, а тому, що ліки — це не просто людські зовнішні заходи. Щоб лікування було ефективним, людям потрібно проходити його індивідуально й воно має відродити серце (Бажання віків, c. [509]). ДББ 14.4
До Ісуса підійшли деякі фарисеї із запитанням: “Коли прийде Боже Царство?” (Луки 17:20). Минуло понад три роки, відколи Іван Хреститель проголосив вістку, яка, подібно до звуку сурми, пронеслася країною: “Наблизилося Царство Небесне” (Матв. 3:2). Однак досі фарисеї не бачили жодної ознаки заснування цього Царства… ДББ 15.1
Ісус відповів: “Боже Царство не прийде помітно, і не скажуть: Ось тут воно, або там! Бо Боже Царство всередині вас!” (Луки 17:20, 21). Царство Боже починається в серці. Ніде не треба шукати якогось прояву земної сили, котра б відзначила його настання (Бажання віків, c. [506]). ДББ 15.2
Діла Христа не лише проголошували Його Месією, а й указували, як саме буде встановлене Його Царство… Царство Боже приходить через лагідне натхнення Божого Слова, через внутрішню роботу Святого Духа, через спілкування душі з Тим, Хто є її життям. Найбільший вияв Його сили можна побачити в людській природі, яка досягає досконалості Христового характеру… ДББ 15.3
Віддавши Свого Сина нашому світові, Бог обдарував людей нетлінними скарбами — скарбами, проти яких усі багатства, зібрані людьми від заснування світу, — ніщо. Христос прийшов на Землю, з'явившись людським синам із любов'ю вічною, і ця любов є тим скарбом, який ми через наш зв'язок із Ним повинні прийняти, виявити й розділити з іншими (Служіння зцілення, c. [36, 37]). ДББ 15.4