Дивовижна Божа благодать

29 вересня. Більше, ніж переможці

Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?.. Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив (Римл. 8:35-37). ДББ 333.3

Слуги Бога не отримують у світі ні почестей, ні визнання. Степана побили камінням за те, що він проповідував Христа розп'ятого. Павла ув'язнювали, били, каменували і врешті-решт прирекли на смерть за те, що він був вірним вісником Божим для язичників. Апостол Іван був засланий на острів Патмос “за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа” (Об'явл. 1:9). Ці приклади того, як люди могли твердо стояти в могутності Божої сили, свідчать світові про вірність Божих обітниць, про Його незмінну близькість і про благодать, що зміцнює (Служителі Євангелія. С. 18). ДББ 333.4

Ісус не дає Своїм послідовникам приводу сподіватися земної слави й багатства, вільного від випробувань життя. Навпаки, Він закликає їх іти шляхом самозречення й ганьби. Той, Хто прийшов викупити світ, зустрівся з протидією об'єднаних сил зла… ДББ 333.5

У всі віки сатана переслідував Божих дітей. Він мучив їх, убивав, але, помираючи, вони перемагали. Вони свідчили про силу Того, Хто могутніший за сатану. Нечестиві можуть катувати й убивати тіло, проте не можуть торкнутися життя, схованого з Христом у Богові. Вони можуть ув'язнити людину, однак не можуть поневолити дух. ДББ 334.1

Через випробування й гоніння слава Бога — Його характер — відкривається в Його вибраних. Віруючі в Христа, яких світ ненавидить і переслідує, виховуються й гартуються у школі Христа. На землі вони ідуть вузьким шляхом та очищуються в горнилі страждання. Вони прямують за Христом, незважаючи на жорстоку боротьбу; виявляють самозречення, зазнають гірких розчарувань, але саме так пізнають вину й горе гріха і дивляться на нього з огидою. Ставши спільниками Христових страждань, вони крізь морок можуть споглядати славу, говорячи: “Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті в порівнянні з майбутньою славою, що має з'явитися нам” (Римл. 8:18) (Дії апостолів, c. [576, 577]). ДББ 334.2