Віра, якою я живу

3 квітня. Невичерпне джерело життя

Досконалий Христос

А хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне (Івана 4:14). ВЯЖ 116.1

Чимало людей значно більше страждає від душевних недуг, аніж від хвороб тіла, і вони не зазнають полегшення доти, доки не прийдуть до Христа — невичерпного Джерела життя… Христос — могутній Цілитель душі, хворої гріхом (Поради щодо здорового способу життя, c. [502]). ВЯЖ 116.2

Втративши Ісуса, ми не матимемо за що триматися… Безперервними потоками вічна благодать зливає благословення на тих, хто, відчуваючи спрагу, прийде до Нього й питиме (Лист 2, 1889 р.). ВЯЖ 116.3

Той, хто намагається вгамувати свою спрагу із джерел цього світу, забажає пити знову. Скрізь є люди, які відчувають незадоволення. Вони жадають чогось такого, що може задовольнити потреби душі. Тільки Христос може задовольнити цю нужду. Потреба світу, “Бажаний всіх народів”, — це Христос. Божественна благодать, яку лише Він може дати, — ось та жива вода, яка очищає, освіжає і наповнює душу… ВЯЖ 116.4

Той, хто хоч раз скуштував від любові Христа, постійно прагнутиме її. Нічого іншого йому вже не потрібно. Багатство, слава й задоволення цього світу не приваблюватимуть його. Душа благає: “Я потребую Твоєї благодаті знову”, і Той, Хто відкриває потребу душі, завжди готовий вгамувати її голод і спрагу. Людські сили вичерпаються, земні опори захитаються, чаші спорожніють, водоймища висохнуть, але наш Спаситель — це невичерпне Джерело. Ми можемо постійно пити із цього Джерела, і ніколи Його запаси не вичерпаються. Той, у кому живе Христос, має в собі джерело благословення — “Джерело води, що тече в життя вічне”. Тільки із цього Джерела він може черпати силу й благодать для всіх своїх потреб (Христос — надія світу, c. [187]). ВЯЖ 116.5

Хто п'є із Джерела живої води, той сам стає джерелом життя. Хто отримує, той починає віддавати. Благодать Христа в душі подібна до джерела в пустелі, яке освіжає всіх та пробуджує в душах, що гинуть, бажання напитися води життя (Христос — надія світу, c. [195]). ВЯЖ 117.1