Віра, якою я живу

2 квітня. Друг грішника

Досконалий Христос

Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний (Прип. 18:24). ВЯЖ 115.1

Ісус — Друг грішника. Його серце завжди відкрите. Він завжди співчуває людському горю, Він має всю владу на Небесах і на Землі (Свідчення для Церкви, т. 3, c. [433]). ВЯЖ 115.2

В особі Христа ми споглядаємо вічного Бога, Котрий зливає безмежні потоки милості на грішне людство (Ознаки часу, 27 січня 1904 р. або див. Ознаки часу, 20 серпня 1894 р.). ВЯЖ 115.3

Христос прийшов у цей світ, аби показати: отримуючи силу згори, людина може жити непорочним життям… ВЯЖ 115.4

Він міг сказати до того, кого уподобав: “Іди за Мною”, — і той прямував за Ним. Чари світських принад розвіювалися. Від голосу Ісуса дух жадібності й честолюбства залишав серце, звільнені люди підводилися, щоб іти слідом за Спасителем… ВЯЖ 115.5

Він не обминув жодну людину як недостойну, натомість намагався прикласти цілющий бальзам до кожної душі… Він [Христос] прагнув вселити надію в найбільш запеклих та безперспективних, даючи їм упевненість у тому, що вони можуть стати лагідними й невинними, досягаючи такого характеру, який свідчитиме: вони діти Божі. ВЯЖ 115.6

Часто Христос зустрічав людей, поневолених сатаною, не спроможних звільнитися з його пут. До таких — розчарованих, хворих, спокушуваних, грішних — Ісус промовляв слова найніжнішого співчуття, слова, котрих вони потребували та котрі могли зрозуміти. Він також зустрічав інших, котрі провадили рукопашний бій з ворогом людських душ. Таких Він заохочував виявляти стійкість, запевняючи їх, що вони все подолають, бо ангели Божі на їхньому боці і допоможуть здобути перемогу (Служіння зцілення, c. [25, 26]). ВЯЖ 115.7

Безгрішний співчуває слабкості грішниці… Люди ненавидять грішника, проте люблять гріх. Христос же навпаки: ненавидить гріх, але любить грішника. Таким духом мають володіти всі Його послідовники. Християнська любов повільна на докори, але швидко помічає покаяння, завжди готова прощати, підбадьорювати, наставляти заблудлого на шлях святості й утверджувати його на цьому шляху (Христос — надія світу, c. [462]). ВЯЖ 115.8