Віра, якою я живу

8 лютого. Божий дар людству

Вічний Син

Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне (Івана 3:16). ВЯЖ 51.1

Серце Бога прив'язане до Своїх земних дітей любов'ю, сильнішою за смерть. Віддавши Свого Сина, Він в одному цьому Дарі віддав нам усе (Дорога до Христа, c. [21]). ВЯЖ 51.2

За допомогою цього Дару на нас з дня на день зливається невичерпний потік доброти Єгови. Кожна квітка з її вишуканими відтінками й солодким ароматом дана нам для насолоди через цей єдиний Дар. Сонце і місяць були створені Ним; немає такої зірки, що прикрашає небо, яка не була б створена Ним. Немає такої їжі на наших столах, яку б Бог не передбачив для підтримки нашого життя. Знак Христа стоїть на всьому. Усе надходить до людини через цей невимовний Дар Єдинородного Божого Сина. Він був прибитий до хреста, щоб багаті щедроти могли текти до Божих працівників (Свідчення для Церкви, т. 8, c. [288]). ВЯЖ 51.3

Прийнявши нашу природу, Спаситель з'єднав Себе з людством нерозривними вічними узами. “Так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина”. Господь віддав Його грішному людству не тільки для того, щоб Він міг узяти на Себе наші гріхи й померти як жертва за нас, а й щоб запевнити нас у непорушності Свого заповіту миру. Бог дав [Свого] Єдинородного Сина, аби Він став одним із членів людської сім'ї та назавжди зберіг Своє людське єство. У цьому запорука того, що Бог дотримає Свого Слова. “Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його” (Ісаї 9:5). Бог прийняв людську природу в особі Свого Сина й возніс її на Небо… Небо сховане в людстві, а людство увійшло в надра Безмежної Любові (Христос — надія світу, c. [25, 26]). ВЯЖ 51.4

Христос перетерпів найбільше приниження, щоб у Своєму піднесенні до престолу Божого міг підняти й віруючих у Нього, давши їм сісти разом із Ним на Його престолі (Принципи християнського виховання, c. [179]). ВЯЖ 51.5