Віра, якою я живу

Лютий. Три царственні Особи Небес

1 лютого. Наш люблячий Небесний Отець

Дивовижний Отець

Для нас один Бог — Отець, від Якого походить усе і для Якого є ми, і один Господь — Ісус Христос, через Якого все, і ми через Нього (1 Кор. 8:6). ВЯЖ 43.1

Бог — наш ніжний співчутливий Отець, і кожна віруюча дитина є об'єктом Його особливої турботи (Рукопис 153, 1903 р.). ВЯЖ 43.2

Він [Христос] указав… на Володаря Всесвіту, називаючи Його по-новому: “Отче наш” (Небесні принципи щасливого життя, c. [74]). ВЯЖ 43.3

Це Ім'я, яке ми виголошуємо, звертаючись до Нього або розповідаючи про Нього, є ознакою нашої любові й довір'я до Бога, а також запорукою Його батьківської опіки й любові до нас. Це Ім'я вимовлене, коли ми просимо в Бога милості чи благословення, звучить для Нього як музика… ВЯЖ 43.4

Він запрошує нас довіритися Йому глибше й сильніше, ніж дитина довіряється своєму земному батькові. Батьки люблять своїх дітей, проте любов Бога більша, ширша, глибша за найсильнішу людську любов. Вона безмежна (Наочні уроки Христа, c. [142]). ВЯЖ 43.5

Таке вчення про Бога можна знайти тільки в Біблії. Язичництво навчає людей дивитися на божество не як на батька, котрий обдаровує своїх дітей любов'ю, а як на грізну істоту, яка викликає жах і яку необхідно умилостивляти жертвами… ВЯЖ 43.6

Ні становище у світі, ні спадкові переваги, ні національні чи релігійні особливості не роблять нас членами Божої сім'ї. Це робить любов, яка охоплює все людство… Бути люб'язними з невдячними та злими, звершувати добро, не чекаючи нічого у відповідь, — це ознаки належності до небесної царської родини, доказ високого становища, яке посідають діти Всевишнього (Небесні принципи щасливого життя, c. [74, 75]). ВЯЖ 43.7