Віра, якою я живу

31 січня. Будуть дотримуватися у вічності

Субота Господня

І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, — говорить Господь (Ісаї 66:23). ВЯЖ 40.4

Якою прекрасною була Земля, коли вийшла з рук Творця! Бог явив Усесвітові планету, у якій навіть Його всевидюче око не помічало плями чи вади. Кожна частина Його творіння займала відведене їй місце та відповідала тій меті, заради якої була створена. Мир і свята радість наповнювали Землю. Там не було хаосу й дисгармонії. У тому світі не було хвороб, які завдають страждань людині і тварині, а в рослинному царстві не було навіть натяку на тління. Бог подивився на справу Своїх рук, здійснену Христом, і сказав, що все “вельми добре” (Рев'ю енд Геральд, 21 липня 1904 р.). ВЯЖ 40.5

Субота була освячена при творінні. Встановлена для людини, вона бере свій початок ще відтоді, “коли разом співали всі зорі поранні та радісний оклик здіймали всі Божі сини” (Йова 38:7)… ВЯЖ 40.6

Субота була дана не лише ізраїльському народові, а й усьому світові. Людина знала про це ще в Едемі і, подібно до інших Заповідей Десятислів'я, субота — це вічна постанова. Про Закон, який включає й четверту заповідь, Христос сказав: “Доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне”. Отож доки існуватимуть небо і земля, доти субота залишатиметься ознакою сили Творця. І коли Едем знову розквітне на Землі, святий Божий день відпочинку буде вшанований усіма людьми, котрі житимуть тоді під сонцем. Щосуботи мешканці нової славної планети приходитимуть, “щоб вклонятися перед обличчям Моїм, — говорить Господь” (Матв. 5:18; Ісаї 66:23) (Христос — надія світу, c. [281-283]). ВЯЖ 41.1

Бог закликає нас збиратися в Його домі для виховання в собі властивостей досконалої любові. Це підготує мешканців Землі для перебування в оселях, які Христос пішов приготувати для всіх, хто любить Його. Там вони будуть збиратися у Святині кожного новомісяччя і щосуботи, об'єднуючись у найпіднесеніших псалмах, у хвалі й подяці Тому, Хто сидить на престолі, й Агнцеві на віки віків (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [368]). ВЯЖ 41.2