Віра, якою я живу

187/368

4 липня. Дух у храмі душі

Святість Божественної присутності

Хіба не знаєте, що ви храм Божий і що Божий Дух живе у вас? (1 Кор. 3:16). ВЯЖ 225.1

Від самого початку Бог мав намір, аби кожна істота, починаючи від світлого святого серафима і до людини, була оселею для перебування Творця. Унаслідок гріха людина перестала бути храмом Бога. Затьмарене й опоганене злом серце людини більше не відображало слави Божої. Мета Небес могла здійснитися лише через втілення Сина Божого. Господь перебуває в людському єстві, і через спасенну благодать серце людини знову стає Його храмом. ВЯЖ 225.2

Бог мав намір зробити храм у Єрусалимі місцем постійного свідчення про високе призначення кожної душі. Але юдеї втратили розуміння значення цієї споруди, якою так пишалися. Вони не впокорили себе до такої міри, аби стати святим храмом Божого Духа. Сповнені галасу й огидної торгівлі, двори Єрусалимського храму достеменно відображали стан серця… Очищенням храму від продавців та покупців Ісус заявив, що Його місія — очистити серце від опоганення гріхом, яке виявляється в низьких бажаннях, егоїстичних прагненнях і злих звичках, що розтлівають душу… ВЯЖ 225.3

Жодна людина не здатна власними зусиллями звільнитися від зла, яке оволоділо серцем. Тільки Христос може очистити храм душі. Однак Він не бажає ввійти туди непроханим гостем. Він входить у серце не так, як у давнину ввійшов до храму, а говорить: “Ось Я стою під дверима і стукаю. Якщо хто почує Мій голос і відчинить двері, то Я ввійду до нього” (Об'явл. 3:20). Він прийде не на один день, тому й обіцяє: “Оселюся в них і ходитиму, і… вони будуть Моїм народом!” (2 Кор. 6:16)… Його присутність очистить, освятить душу, перетворивши її на святий храм Господній та “Божу оселю” (Ефес. 2:21, 22) (Христос — надія світу, c. [161, 162]). ВЯЖ 225.4

Господь більш охоче посилає Святого Духа Своїм слугам, аніж батьки дають добрі дари власним дітям (Дії апостолів, c. [50]). ВЯЖ 225.5