Віра, якою я живу

3 липня. Очищення від гріха

Святість Божественної присутності

Тоді я сказав: “Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!” (Ісаї 6:5). ВЯЖ 224.1

Споглядаючи славу Господню, пророк Ісая був вражений і, пригнічений усвідомленням власної немочі й негідності, вигукнув: “Горе мені!..”. ВЯЖ 224.2

Ісая викривав гріхи людей, але тепер відчув на собі той самий осуд, який висловлював іншим. У власному поклонінні Богові він задовольнявся холодним, неживим ритуалом. Він усвідомив це тільки тоді, коли побачив у видінні Господа. Якими ж незначними постали його власні мудрість і таланти при вигляді святості й величі святині… Його думка про самого себе може бути виражена словами апостола Павла: “Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті?” (Римл. 7:24). ВЯЖ 224.3

“І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника. І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: ‘Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений’” (Ісаї 6:6, 7). ВЯЖ 224.4

Це видіння Ісаї змальовує стан Божого народу в останні дні. Цей народ має перевагу вірою споглядати служіння в Небесній святині… Дивлячись очима віри на Святе святих та бачачи служіння Христа в Небесній святині, вони розуміють, що є людьми з нечистими устами, оскільки їхні уста часто лихословлять, а таланти не були освячені та не використовуються для Божої слави. Що ж, нехай вони переживуть відчай, зіставивши свої слабкості й негідність із чистотою та красою славного характеру Христа. Але якщо вони, подібно до Ісаї, отримають печать, яку Господь бажає поставити на їхнє серце, якщо упокорять свої душі перед Богом, для них залишається надія. Над престолом простягається веселка обітниці, тому діяння, вчинене для Ісаї, буде звершене і для них (Біблійний коментар АСД, т. 4, c. [1138, 1139]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 224.5