Віра, якою я живу

25 червня. Особливе воскресіння

Безсмертя в Христі

І багато хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту (Дан. 12:2). ВЯЖ 213.2

Опівночі Бог виявить Свою силу для визволення Свого народу. Раптом з'являється сліпуче у своєму сяйві сонце. Чудеса й ознаки швидко змінюють одні одних. Нечестиві з жахом і подивом спостерігають за цими подіями, у той час як праведники з урочистою радістю вдивляються в ознаки свого визволення. Здається, усе в природі змінилося. Завмирають потоки рік. Темні важкі хмари зіштовхуються між собою. Серед розгніваних хмар з'являється смуга ясного неба невимовної слави, звідти лунає Голос Божий, подібний до шуму багатьох вод: “Сталося!” (Об'явл. 16:17). ВЯЖ 213.3

Від цього голосу здригаються небо й земля. “…І зчинилися блискавки, голоси і громи, і стався великий землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі: такий землетрус, такий потужний!” (Об'явл. 16:18)… Поверхня землі підіймається й опускається, як хвилі на морі, бо її основи захиталися. Осідають пасма гір. Заселені острови зникають. Люті хвилі поглинають портові міста… ВЯЖ 213.4

Могили розкриваються: “І багато хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту” (Дан. 12:2). Усі померлі, які повірили в Трьохангельську вістку, виходять із могил прославленими, щоб стати свідками Божого заповіту миру з тими, які виконували Його Закон (Велика боротьба, c. [636, 637]). ВЯЖ 214.1

Померлі у вірі при проголошенні вістки третього ангела, які дотримувалися суботи, вийшли зі своїх похмурих могил (Ранні твори, c. [285]). ВЯЖ 214.2

Тоді воскреснуть і ті, “що Його прокололи” (Об'явл. 1:7) та знущалися з Нього в Його передсмертних муках; воскреснуть також злобні вороги Його правди і Його народу, щоб побачити Його в славі і стати свідками тих почестей, котрі будуть виявлені вірним слухняним дітям Божим… ВЯЖ 214.3

З неба лунає Божий голос, що проголошує день і час Приходу Ісуса й урочисте укладання вічного заповіту з Його народом… І коли звучить благословення над тими, хто шанував Бога, дотримуючись Його святої суботи, залунають гучні вигуки перемоги (Велика боротьба, c. [637, 640]). ВЯЖ 214.4