Віра, якою я живу

177/368

24 червня. “Смерть поглинута перемогою”

Безсмертя в Христі

Бо ми, що перебуваємо в наметі, зітхаємо під тягарем, бо хочемо не роздягтися, а зодягтися, щоб смертне було поглинуте життям (2 Кор. 5:4). ВЯЖ 212.2

Життєдавець незабаром має прийти. Він гряде, щоб розірвати кайдани могили. Він воскресить полонених та проголосить: “Я є воскресіння і життя” (Біблійний коментар АСД, т. 6, c. [1093]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 212.3

Ніде у Священному Писанні ми не знаходимо такого твердження, що відразу після смерті праведні отримують свою нагороду, а нечестиві — покарання. Ні патріархи, ні пророки не залишили нам такого запевнення. Ні Христос, ні Його апостоли не зробили жодного натяку на це. Біблія ясно навчає, що померлі не потрапляють відразу на Небеса. Про них сказано, що вони сплять до воскресіння. Того дня, коли порветься срібний шнурок та зломиться кругла посудина із золота, зникають і всі думки. Ті, що зійшли в могилу, перебувають у країні мовчання. Вони не усвідомлюють того, що діється під сонцем. Стомлені праведники відпочивають у блаженному спокої. Час — короткий чи довгий відрізок — є для них однією миттю. Вони сплять; і Господня сурма розбудить їх для славного безсмертя, “…засурмить — і мертві воскреснуть… Коли ж це … смертне зодягнеться в безсмертя, тоді збудуться написані слова: Смерть поглинута перемогою!” (1 Кор. 15:52-54). І коли вони прокинуться від глибокого сну, до них повернуться ті думки, які були в них перед смертю. Остання мить свідомості цих людей була затьмарена смертною мукою. Остання думка була про те, що вони стають в'язнями домовини. А коли вони підіймуться з могили, їхня перша радісна думка виллється в переможний вигук, який відгукнеться луною: “Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?” (1 Кор. 15:55) (Велика боротьба, c. [549, 550]). ВЯЖ 212.4

Смертні муки були останнім, що ці люди відчували… Прокинувшись, вони не відчувають болю… Відчиняються ворота Божого міста… і викуплені Божі обранці проходять крізь ряди херувимів та серафимів. Христос вітає їх, виголошуючи над ними Своє благословення: “Гаразд, рабе добрий і вірний!.. Увійди в радість свого пана!” (Матв. 25:21) (Моє життя сьогодні, с. [349]). ВЯЖ 213.1