Віра, якою я живу

17 червня. Проста смертна людина

Тимчасове мовчання

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свого Творця є чистіший? (Йова 4:17). ВЯЖ 204.1

Людина — лише смертна істота, і, доки вважає себе надто мудрою, аби прийняти Ісуса, вона залишиться смертною (Ознаки часу, 13 лютого 1912 р.). ВЯЖ 204.2

Фізичне життя… не є вічним та нетлінним, оскільки Бог на правах Життєдавця забирає його назад… Людина не має влади над своїм життям (Біблійний коментар АСД, т. 5, c. [1130]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 204.3

Слово Боже ніде не навчає, що душа людини безсмертна. Безсмертя притаманне тільки Богові (Свідчення для Церкви, т. 1, c. [344]). ВЯЖ 204.4

На хибній теорії про природне безсмертя ґрунтується вчення про свідомий стан після смерті, котре, як і вчення про вічні муки, суперечить ученню Біблії, здоровому глузду та людяності… А що Писання говорить про це? Давид стверджує, що людина несвідома після смерті. “Вийде дух його — і він до своєї землі повертається, — того дня його задуми гинуть!” (Псал. 146:4). ВЯЖ 204.5

Коли у відповідь на молитву Єзекії йому було продовжене життя на п'ятнадцять років, вдячний цар віддав Богові хвалу за Його велику милість… “Бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти… Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу. Живий, тільки живий — Тебе славити буде, як я ось сьогодні” (Ісаї 38:18, 19). Популярна теологія навчає, що померлі праведники потрапляють у небесні оселі блаженства, виславляючи там Бога безсмертними вустами, але Єзекія не бачив такої славної перспективи після смерті… ВЯЖ 204.6

Апостол Петро в день П'ятидесятниці заявив, що патріарх Давид “помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер… Давид не піднявся на небо” (Дії 2:29, 34). Той факт, що Давид залишається в могилі до дня воскресіння, свідчить, що праведники не йдуть на Небеса після своєї смерті. Тільки після воскресінні та завдяки тому, що Христос повстав із мертвих, Давид зможе сісти праворуч Бога (Велика боротьба, c. [545, 546]). ВЯЖ 205.1