Віра, якою я живу

2 травня. Важливість щирого визнання

Покаяння і визнання

Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності (1 Івана 1:9). ВЯЖ 150.1

Апостол сказав: “Визнавайте один перед одним гріхи, моліться один за одного, щоб зцілитися” (Якова 5:16). Зізнавайтеся у своїх гріхах перед Богом, оскільки лише Він може їх простити, а у своїх переступах — один перед одним. Якщо ви образили друга чи ближнього, то повинні визнати перед ним свою провину, а його обов'язок — охоче простити вас. Потім просіть прощення в Бога, бо ображений вами брат є дитиною Божою, завдаючи йому болю, ви грішите проти його Творця… ВЯЖ 150.2

Правдиве визнання свого гріха завжди конкретне й визначене. Одні гріхи можуть бути відкриті тільки перед Богом, інші необхідно визнати перед людьми, котрі через них постраждали. Гріхи вчинені прилюдно, слід визнавати таким же чином. Справжнє визнання гріха має бути конкретним; ви повинні визнати кожний гріх, якого припустилися (Дорога до Христа, c. [37, 38]). ВЯЖ 150.3

Багато, дуже багато сповідей не можна вимовляти привселюдно, адже смертні люди з їхнім обмеженим судженням не можуть передбачити всіх наслідків… Ми краще прославимо Бога, якщо в таємних вадах серця будемо зізнаватися тільки Ісусові, не відкриваючи тайники душі людині обмеженій, яка помиляється та не здатна праведно судити, оскільки її серце не завжди наповнене Духом Божим… Не треба вкладати в людські вуха такі історії, які має чути тільки Бог (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [645]). ВЯЖ 150.4

Милосердний і співчутливий Бог може прийняти тільки таке визнання гріхів, яке виходить із глибини серця (Дорога до Христа, c. [38]). ВЯЖ 150.5

Ваші гріхи можуть стояти перед вами, як гори, але якщо ви впокорите серце й визнаєте свої гріхи, покладаючись на заслуги розп'ятого й воскреслого Спасителя, Він простить та очистить вас від усякої неправедності… Жадайте повноти Христової благодаті. Нехай ваше серце постійно прагне Його праведності (Дії апостолів, c. [566]). ВЯЖ 150.6