Боротьба і мужність

2 листопада. У владі сатани

“А Він, обернувшись, сказав Петрові: Відійди від Мене, сатано, ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське!” (Матв. 16:23; див. також Матв. 16:21-25). БМ 346.1

Сатана завжди стає на шляху між душею людини і Богом… Цей викладений Петру урок слід уважно вивчити (Лист 65, 1894 р.). БМ 346.2

Петро не бажав бачити хрест у служінні Христа. Враження від слів Петра було протилежним тому, чого Христос бажав навчити Своїх послідовників. Тому Спаситель був змушений висловити один з найсильніших докорів, які будь-коли злітали з Його уст… БМ 346.3

Сатана намагався позбавити Ісуса мужності й відвернути від Його місії. Петро ж у своїй сліпій любові став знаряддям у руках спокусника. Це князь зла був автором такої думки. У палкому закликові Петра відчувалася його натура… Він намагався зосередити увагу Петра на земній славі, аби приховати від нього хрест, на який бажав спрямовувати його погляд Ісус. Сатана знову спокутував Ісуса через Петра, але Спаситель не звертав на це уваги. Він думав про Свого учня. Сатана став між Петром і його Вчителем, щоб серце учня не було зворушене від думки про Христове приниження заради нього. Слова Христа були звернені не до Петра, а до того, хто намагався розділити учня зі Спасителем. “Відійди від Мене, сатано…”, тобто не ставай більше між Мною і Моїм заблудлим слугою. Я маю стати віч-на-віч з Петром і відкрити йому таємницю Моєї любові. БМ 346.4

Для Петра це був гіркий урок; йому важко було усвідомити, що шлях Христа на Землі пролягає через муки і приниження. Цього учня лякала участь у стражданнях Господа. Але в полум'ї горнила випробувань він мав пізнати Його благословення. Минуло багато років, і зігнутий під тягарем часу і праці, він писав: “Любі! Не дивуйтеся вогневі, що трапляється з вами для вашого випробування, — наче якомусь дивному випадкові; але радійте, що ви є учасниками Христового страждання, щоб і при з'явленні Його слави ви раділи та веселилися” (1 Петра 4:12, 13) (Христос — надія світу, c. [415, 416]). БМ 346.5