Боротьба і мужність

15 червня. Це не Самуїл

“Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, — бо забута і пам'ять про них” (Екл. 9:5; див. також 1 Сам. 28:3-25). БМ 190.1

Коли Саул викликав Самуїла, Господь не наказував пророкові з'явитися перед царем. Саул нічого не бачив. Сатані не було дозволено турбувати Самуїла, який спочивав у могилі, й викликати його до життя заради того, щоб зустрітися з чаклункою з Ен-Дора. Бог не наділив сатану силою воскрешати мертвих. Ангели сатани можуть мати вигляд наших померлих друзів, наслідувати їхню мову й манери, щоб успішніше обманювати людей. Сатана чудово знав Самуїла, знав, як представити його перед чаклункою з Ен-Дора і як точно повідомити про долю Саула та його синів. БМ 190.2

Сатана з'являтиметься у вигляді близьких тим людям, яких він може обманути. Він поступово втирається в довіру й непомітно веде їх від Бога. Сатана встановлює над ними контроль, спочатку обережно, поки їхнє сприйняття не притупиться. Потім ворог робить їм усе сміливіші пропозиції, поки не підведе їх до скоєння практично будь-якого злочину. Піймавши їх у свою пастку, він радіє, дивлячись на їхнє замішання. Саме так сталося і у випадку із Саулом. Цар дозволив сатані полонити його, і тоді лукавий дав йому точне передбачення його долі. Повідомивши Саула через чаклунку з Ен-Дора, яким буде його кінець, сатана відкрив перед Ізраїлем шлях для отримання вказівок за допомогою сатанинської підступності, щоб у своєму повстанні проти Бога народ міг вчитися у нього і таким чином розірвати останню ланку, яка з'єднує їх із Господом. БМ 190.3

Саул знав, що цією останньою дією — зверненням за порадою до чаклунки з Ен-Дора — він розірвав останню нитку, що зв'язувала його з Богом. Цар розумів: якщо до цього часу він ще не відокремився усвідомлено від Бога, то цей учинок зробив цей поділ остаточним. Він уклав договір зі смертю й заповіт із пеклом. Чаша його беззаконь наповнилася (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1022, 1023]. Коментар Е. Уайт). БМ 190.4