Боротьба і мужність

14 червня. Бог не відповідав

“Та не відповів йому Господь ані в снах, ані урімом, ані пророками” (1 Сам. 28:6; див. також 1 Сам. 28:3-25). БМ 189.1

Господь ніколи не відвертається від душі, яка щиро впокорює себе перед Ним. Чому ж Він не відповідав Саулові? Своїми вчинками він сам позбавив себе можливості запитувати Бога. Він знехтував порадою пророка Самуїла, зробив Давида вигнанцем, убив Господніх священиків… Саул згрішив проти Духа благодаті, то чи міг Господь відповідати йому через сни або інші Свої об'явлення? Саул не прийшов до Бога в покорі та каятті. Він шукав не прощення гріха та примирення з Богом, а звільнення від ворогів. Через свою впертість і непокірність він віддалився від Бога. Саул міг повернутися до Господа лише шляхом каяття, але гордий монарх, знемагаючи від страху, вирішив шукати допомоги з іншого джерела… Цареві сказали, що в Ен-Дорі знайшла собі укриття жінка, яка викликає духів… Переодягнувшись, Саул пішов уночі лише з двома своїми слугами шукати місце, де переховувалася чаклунка… Що може бути жахливішим за те рабство, коли людина підкоряється владі найлютішого тирана — свого “я”! Віра в Бога та послух Його волі були єдиними умовами, за яких Саул міг бути царем Ізраїлю. Якби він виконав ці умови під час свого правління, то його царство перебувало б у безпеці; Бог провадив би його і був би його щитом. Господь довго терпів Саула, і хоч непокірність і впертість майже заглушили Божественний голос в його душі, він, однак, мав ще змогу розкаятися. Та коли, опинившись у небезпеці, Саул відвернувся від Бога, щоб шукати світла у прибічниці сатани, цим він розірвав останню ланку, яка з'єднувала його з Творцем… БМ 189.2

Спілкуючись із духом темряви, Саул погубив самого себе. Пригнічений жахом і відчаєм, він уже не міг вселити мужність у серця своїх воїнів. Відокремлений від Джерела сили, він вже не міг скерувати погляди ізраїльтян на Бога — їхнього Помічника. Так мало статися провіщене лихо (Патріархи і пророки, c. [676-681]). БМ 189.3