Боротьба і мужність

10 червня. Наслідок божевілля

“А цар сказав: ‘Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!’” (1 Сам. 22:16; див. також 1 Сам. 22). БМ 185.1

Люди не можуть нехтувати Божими порадами й водночас зберігати спокій і мудрість, які допомагають діяти справедливо та виважено. Не існує безумства жахливішого і безнадійнішого, ніж керуватися людською, а не Божою мудрістю. БМ 185.2

Саул мав намір упіймати Давида в Адулламській печері, але коли стало відомо, що він залишив своє сховище, цар дуже розгнівався. Утеча Давида залишалася для Саула таємницею. Він міг пояснити це тільки зрадою котрогось зі своїх людей, які повідомили сина Єссеєвого про наближення царя і його наміри. БМ 185.3

Саул запевняв своїх радників, що проти нього складено змову, й обіцяв їм багаті подарунки та високе становище, якщо вони вкажуть йому на тих, які заприязнилися з Давидом. Доег ідумеянин став зрадником. Спонукуваний честолюбством, жадібністю і ненавистю до священика, котрий докоряв йому за гріхи, Доег розповів про відвідини Давидом Ахімелеха, викладаючи справу в такому світлі, щоб викликати гнів Саула проти Божого мужа. Цей злий язик підлив масла у вогонь, пробудивши в серці Саула найнижчі пристрасті. Знавіснілий від люті, він оголосив, що вся родина священика повинна бути знищена. І жахливий вирок було виконано… Не лише Ахімелех, а й члени родини його батька — “вісімдесят і п'ять чоловік, що носять лляного ефода”, за наказом царя були вбиті рукою Доега… БМ 185.4

Ось на що виявився здатним Саул, опинившись у владі сатани. Коли Бог сказав, що чаша беззаконня амаликитян переповнилася, і наказав Саулові повністю знищити їх, він вважав себе надто милосердним, щоб виконати Божий вирок, і пощадив приречених на смерть. А тепер, без Божого наказу, під керівництвом сатани, він був здатний убити Господніх священиків і знищити всіх мешканців Нова. Ось яка зіпсованість людського серця, що відмовилося від Божого керівництва (Патріархи і пророки, c. [658, 659]). БМ 185.5