Боротьба і мужність

3 червня. Не людський вибір, а Божий

“Наповни рога свого оливою, та й іди, — пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його” (1 Сам. 16:1; див. також 1 Сам. 16:1-13). БМ 178.1

Коли жертвоприношення було завершене, перед початком жертівної трапези Самуїл обвів пророчим поглядом синів Єссея, котрі мали шляхетну зовнішність. Еліяв був найстаршим; своєю вродою та поставою він більше за всіх нагадував Саула. Його миловидні риси та пропорційна будова тіла привернули увагу пророка. Дивлячись на його царську поставу, Самуїл подумав: “Справді — перед Господом помазанець Його!” — і чекав Божественної вказівки, щоб помазати його. Та Єгова дивиться не на зовнішність людини. Еліяв не боявся Господа. Якби він зійшов на престол, то був би таким самим гордим і суворим правителем… БМ 178.2

Зовнішня краса нічого не говорить Богові про душу. Мудрість і лагідність, виявлені в характері та поведінці, становлять справжню красу людини; саме внутрішнє багатство, досконалість серця визначають, чи Господь прийме нас. Як же глибоко ми повинні усвідомлювати цю істину, коли судимо про себе та інших! Помилка, якої припустився Самуїл, навчає нас, яка марна справа — оцінювати когось за вродою обличчя або благородством постави (Патріархи і пророки, c. [638]). БМ 178.3

Старші брати, серед яких Самуїл робив вибір, не володіли якостями, які Бог вважав необхідними для правителя Свого народу. Горді, егоїстичні, самовпевнені, вони були відкинуті заради того, кого не сприймали серйозно, але хто зберіг простоту й щирість своєї юності, хто, хоч мав невисоку думку про себе, міг бути підготовлений Богом до обов'язків керування царством. Так і тепер у багатьох дітей, яких батьки залишають без уваги, Бог бачить можливості, які значно перевищують ті, які демонструють інші, що подають, як вважається, великі надії. БМ 178.4

А щодо життєвих можливостей, то хто може вирішити, що велике, а що мале? Як багато працівників, які займають скромне становище в житті та просуваються вперед за допомогою невеликих діл, учинених для благословення світу, досягали таких результатів, яким могли позаздрити царі! (Виховання, c. [266]). БМ 178.5