Наше найвище покликання

2 травня. Відчинені двері до Божого престолу

Ось Я перед тобою відчинив двері, і їх ніхто не може зачинити (Об'явл. 3:8). ННП 147.1

Вірний Свідок проголошує: “Ось Я перед тобою відчинив двері”. Подякуймо ж Богові серцем, душею й устами; навчімося приходити до Нього, ніби через відчинені двері, віруючи, що можемо вільно приступати до Нього зі своїми проханнями, що Він почує та відповість. Тільки за допомогою живої віри в Його здатність допомогти ми отримаємо силу, аби провадити Господні битви з твердою впевненістю в перемозі.² ННП 147.2

Люди, які прагнуть зберігати вірність Богові, можуть втратити багато світських привілеїв і зазнавати утисків, їхній діяльності можуть заважати вороги істини, але немає такої сили, яка могла б зачинити двері спілкування між Богом та їхніми душами. Тільки сам християнин може зачинити ці двері, потураючи гріху чи відкидаючи небесне світло. Він може закрити свій слух для вістки істини і таким чином розірвати зв'язок між Богом та його душею... Щодня нам дано дорогоцінну перевагу з'єднатися з Христом, Котрий відчинив перед нами двері. У нашому розпорядженні — усе Небо. Якщо ми — слухняні Божі діти, то можемо щодня отримувати благодать, Які б спокуси, випробування чи гоніння не спостигали нас, нам не слід засмучуватися. Ані людина, ані сатана не зможуть зачинити двері, відчинені для нас Христом.³ ННП 147.3

Під час спокуси ми можемо дивитися на ці відчинені двері, Жодна сила не здатна приховати від нас світло слави, що сяє від небесного порогу й освічує кожен щабель сходів, якими нам належить піднятися; адже Господь дав нам силу у Своїй силі,. мужність у Своїй мужності, світло у Своєму світлі. Коли будуть переможені сили темряви, коли сяйво Божої слави заповнить світ, усе для нас стане більш ясним та більш зрозумілим, ніж сьогодні. Якби ми тільки усвідомили, що оточені славою Божою, що Небеса ближчі до Землі, ніж нам здається, то рай уже запанував би в наших оселях, поки ми готуємося до вишніх Небес.⁴ ННП 147.4