Наше найвище покликання

3 грудня. Особлива Божа ознака

Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх. І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш! (Єзек. 20:19, 20). ННП 399.3

Субота була дана всьому людству в пам'ять про Творіння. Великий Єгова, закладаючи основи Землі, зодягаючи весь світ у прекрасні шати, створюючи всі чудеса землі та моря, встановив суботній день і освятив його. Бог відділив суботу як Божественний пам'ятник, коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини. Бог освятив і благословив день, в який спочивав від чудових Своїх діянь... ННП 399.4

Як дерево пізнання росло посеред Едемського саду, так і заповідь про суботу була поміщена в центрі Декалогу. Щодо плодів дерева пізнання було проголошено обмеження: “Не їжте із нього... щоб вам не померти” (Бут. 3:3). Про суботу Бог сказав, щоб її не опоганювати, але зберігати у святості. “Пам'ятай день суботній, щоб святити його” (Вих. 20:8). Як дерево пізнання було випробуванням послуху Адама, так і четверта заповідь дана Богом, щоб випробувати весь Його народ на вірність.³ ННП 399.5

Субота — ознака між Богом і Його народом. Цей святий день був даний людині Творцем як день спокою та роздумів про святе. За задумом Божим його належало дотримуватися протягом усіх століть як вічного заповіту. Його потрібно було берегти як особливий скарб, довірений для дбайливого зберігання. ННП 400.1

Дотримуючись суботи, будемо пам'ятати: це ознака, дана людині Небом як свідчення про те, що вона прийнята в Улюбленому і якщо буде слухняна, то зможе увійти до Божого міста й споживати плоди від дерева життя. Утримуючись від праці в сьомий день, ми свідчимо світові, що ми — на стороні Бога і прагнемо жити в повній згоді з Його заповідями. Тим самим ми визнаємо Бога своїм Владикою, Який створив світ за шість днів і спочив сьомого. ННП 400.2

Субота об'єднує Божий народ з його Творцем.⁴ ННП 400.3