Наше найвище покликання

16 серпня. Долаючи заздрість

Не ставаймо марнославними, не дратуймо одне одного, не заздрім одне одному! (Гал. 5:26). ННП 270.3

Заздрість — це хвороба, яка підриває всі сили нашого єства. Уперше вона виникла в сатани ще в раю... Люди, які прислухаються до його голосу, будуть вишукувати чужі вади, виставляти інших у фальшивому світлі та обмовляти їх, аби тільки самим піднестися. Однак ніщо погане не ввійде в Небеса; і якщо ті, хто плекає цей дух, не зміняться, їм не потрапити на Небеса, адже вони почали б критикувати ангелів. Вони заздрили б чужим вінцям. Вони не знали б, про що говорити, якби не змогли піднімати питання про недосконалість і помилки інших. ННП 270.4

О, якби такі люди перетворилися, дивлячись на Христа! О, якби вони стали лагідними й покірними, навчившись від Нього! Тоді вони пішли б не як агенти сатани, аби спричинити розділення і ворожість, уразити й покалічити характер, а як місіонери Христа, аби бути миротворцями та відновлювати. Нехай Святий Дух увійде й вижене всяку нечисту пристрасть, яка не може бути присутньою на Небі. Нехай вона помре, нехай вона буде розп'ята. Відкрийте серце для якостей Христа — святого, смиренного, чистого... ННП 270.5

Слово Боже закликає нас: “Будьте... братолюбні, милосердні, покірливі” (1 Петра 3:8). Справжня моральна гідність не прокладатиме собі шлях злими задумами, лихослів'ям та приниженням ближніх. Діти Божі повинні відкинути будь-яку заздрість, будь-яке лихослів'я і невір'я.²⁸ ННП 271.1

У Біблії є чимало настанов, які закликають нас виявляти любов, терпіння, повагу в наших словах і ставленні до оточуючих. Любов Ісуса в душі ніколи не приведе до заздрості та злості. Ми повинні всіма силами оберігати ніжний паросток христоподібної любові у своєму серці. Він не зростатиме, якщо про нього не піклуватися належним чином. ННП 271.2

Небо помічає всіх, хто оточує себе атмосферою миру й любові. Такі не залишаться без нагороди. Вони встоять у великий Господній день.²⁹ ННП 271.3