Наше найвище покликання

16 січня. Сильні в Господі

Господь моє світло й спасіння моє, — кого буду боятись? Господь — то твердиня мого життя, — кого буду лякатись?.. Коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, — я надіятись буду на те, — на поміч Його! (Псал. 27:1, 3). ННП 23.4

Ми ступаємо по ворожій землі. Звідусіль нас оточують вороги, заважаючи нам просуватися вперед. Вони ненавидять Бога й усіх, хто йде за Ним і носить Його Ім'я. Проте наші вороги — це також Божі вороги, і хоч вони сильні й підступні, Вождь нашого спасіння, Котрий провадить нас, може подолати їх. Як сонце розсіює хмари на небосхилі, так і Сонце праведності усуне перешкоди з нашого шляху. Ми можемо підбадьоритися душею, споглядаючи те невидиме, що підтримає й оживить нас на нашому земному шляху... ННП 24.1

Якщо ми прийдемо до Нього живою вірою, промовляючи разом з Яковом: “Не пущу Тебе” (Бут. 32:27); якщо благатимемо: “Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене” (Псал. 51:13), тоді обітниця: “Я тебе не покину і не відступлю від тебе” буде нашою... ННП 24.2

Ми читали розповідь про шляхетного принца, котрий завжди носив біля серця фотографію свого батька. У важливі моменти, коли виникала небезпека забути про нього, він виймав фото, дивився на нього й казав: “Нехай не вчиню я нічого, що не личить синові такого високоповажного батька”. Нам, християнам, не личить ані на мить втрачати з думки нашого Бога; і якщо ми — Його діти за правом усиновлення, якими ж обережними нам потрібно бути, щоб утримувати в пам'яті Його образ і не робити нічого, що могло б зашкодити нашому святому покликанню, адже ми — члени царської родини. Бог зробив нас посудом для почесного вжитку, готовим для кожного доброго діла. “Цей народ Я Собі вформував, — він буде звіщати про славу Мою” (Ісаї 43:21). Божий народ названий вінцем, діадемою. Сатана був би не проти викрасти Господній скарб, але Бог міцно тримає його в руці, так що ворогу його не здобути. “І ти станеш короною слави в Господній руці й діядемою царства в долоні Бога свого!” (Ісаї 62:3). Доки ми маємо непохитну віру в Бога, доти перебуваємо в безпеці й підступність ворога нічим нам не загрожує.³¹ ННП 24.3