Наше найвище покликання

15 січня. Життя понад міру

Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб ви мали життя і щоб надміру мали (Івана 10:10). ННП 22.3

Яка повнота виражена в словах: “Я — Світло для світу!” (Івана 8:12); Я хліб життя! (Івана 6:35); “Я є дорога, і правда, і життя!” (Івана 14:6); “Я — Пастир добрий” (Івана 10:14); “Я ж прийшов, щоб ви мали життя і щоб надміру мали” (Івана 10:10)! Наше життя має бути саме таким — життям понад міру. Бог вдихне це життя в кожну душу, котра помирає для свого “я” та живе для Христа. Однак потрібне цілковите самозречення. Якщо цього не відбудеться, ми будемо нести із собою зло, яке руйнуватиме наше щастя. Якщо ж “я” розіп'яте, тоді в нас живе Христос і сила Духа зміцнює наші зусилля. ННП 22.4

Мені хотілося б, щоб ми були такими, якими Бог бажає нас бачити, — світлом у Господі. Нам потрібно досягнути вищого стандарту, проте нам це не вдасться, доки ми не покладемо на вівтар власне “я”, доки не віддамося у владу Святому Духу, Котрий формуватиме нас за Божественною подобою... ННП 23.1

Ми повинні щодня присвячувати себе на Боже служіння. Ми маємо приходити до Бога з вірою... Нам необхідно упокорити себе перед Богом. Насамперед потрібно подолати власне “я”. Ретельно досліджуйте своє серце. Намагайтеся побачити, що заважає вільному доступу в нього Божого Духа. Ми повинні прийняти Божого Духа, тоді в нас з'явиться сила, аби перемагати разом з Богом. ННП 23.2

Недостатньо просто погоджуватися з істиною. Ми щодня повинні жити істиною, перебувати в єднанні з Богом, віддавши все Йому. Недостатньо слухати великі, грандіозні істини Слова. Ми маємо запитати себе: “Чи перебуває Христос у моєму серці вірою?” Тільки Він може відкрити нам наші потреби та показати велич і славу істини. Біля вівтаря самопожертви — у місці, призначеному для зустрічі Бога з душею, — ми отримуємо з Його рук небесний світильник, який досліджує серце й показує його велику потребу в перебуванні у ньому Христа.³⁰ ННП 23.3