Наше найвище покликання

10 травня. На горі перед Божим лицем

А він відказав: “Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем” (1 Цар. 19:11). ННП 155.4

Це повеління звернене до кожного з нас, хто, відмовляючись споглядати й жити, дивиться на свої розчарування, сумує через свої немочі та подає світові приклад недовіри до Бога... Ви догоджаєте ворогові Бога й людини, якщо перебуваєте в похмурій печері, де немає жодного променя світла життя... ННП 155.5

Я хочу піднести голос за Ісуса і сказати: “Кожний, хто вірить у Нього, не загине, але матиме життя вічне”. Вірою вийдіть із цієї печери. Споглядайте Ісуса, вашого Помічника. Дивіться на Божого Агнця, Котрий бере гріхи світу. Дивіться на принесену за вас викупну Жертву, підняту на хрест, на Безневинного, Котрий помирає за винних... ННП 156.1

Він приніс Себе в жертву — повну і достатню. У ній не було жодної скудності. Викуплення воістину було повним і достатнім. Тож навіщо... показувати словом і прикладом, що Христос помер за вас даремно? Після вияву такої незрівнянної Божої любові ви висловлюєте сумніви та гірке розчарування, заявляючи цим: “Він не любить мене. Він не пробачить мене. Мої гріхи занадто тяжкі, щоб їх можна було очистити кров'ю Ісуса. Його жертви недостатньо, щоб оплатити мій борг за спасіння моєї душі”. ННП 156.2

Якби тільки люди могли бачити й розуміти, як їхнє невір'я і похмуре нарікання звеличують сатану та віддають йому честь, позбавляючи Ісуса Христа Його слави за працю їхнього повного й цілковитого спасіння від кожного гріха!.. Вийдімо ж із цієї печери мороку. Навчімося розуміти, ким Ісус є для нас. Привчаймо себе подумки підійматися у вірі на гору перед Боже лице, як сильні в Бозі в усякій спокусі... ННП 156.3

На горі ми отримаємо правильне уявлення про Ісуса. Сатані буде не під силу кинути свою зловісну тінь між нашими душами й Ісусом, заступити від нас Ісуса, представити Його у фальшивому світлі та надихнути наші серця до прояву запеклого невір'я в Його доброту, милість та любов, якою Він нас полюбив.²³ ННП 156.4