Наше найвище покликання

4 травня. Навчайтеся молитися

Господи, навчи нас молитися (Луки 11:1). ННП 149.2

Христос дав людям цю молитву [молитву Господню, Луки 11:2—4] не для того, щоб вони повторювали її за завченим зразком. Він дав її як ілюстрацію, аби показати, якими мають бути наші молитви, — простими, щирими і всеосяжними.⁶ ННП 149.3

Чимало молитов люди виголошують без віри. Вони користуються усталеною формою, але їм не вистачає наполегливості. Такі молитви сповнені сумнівів та вагань; вони не приносять ані полегшення, ані розради чи надії молільникам. Їхні молитви мають певну форму, але їм бракує духу, який би засвідчив, що прохач справді усвідомлює свою потребу... ННП 149.4

Навчіться молитися стисло і по суті, просячи саме про те, чого потребуєте. Навчіться молитися вголос там, де тільки Бог може вас почути. Не підносьте удаваних молитов, але моліться щиро, з почуттям, як душа, що жадає Хліба життя, якби ми більше молилися таємно, то могли б розумніше молитися і публічно. Зникли б нерішучі, сповнені сумнівів молитви. Беручи участь з нашими братами в богослужінні, ми могли б послужити для користі зібрання, вносячи часточку атмосфери Небес, тоді наші богослужіння стануть справжніми, а не просто формальністю... Якщо душа не відчуває бажання усамітнитися для молитви або підносити її протягом робочого дня, це виявиться на молитовному зібранні... ННП 149.5

Життя душі залежить від постійного спілкування з Богом. Бона викладає свої потреби та відкриває серце для нових благословень. З нелицемірних уст виливається подяка, а отримувана від Ісуса відрада виявляє себе в словах, у доброчинності та служінні. У серці живе любов до Ісуса, а якщо є любов, її неможливо придушити, вона виявляється. Таємна молитва підтримує це внутрішнє життя. Серце, яке любить Бога, бажає спілкуватися з Ним та у святій вірі покладатиметься на Нього. ННП 149.6

Навчімося ж молитися розумно, висловлюючи свої прохання ясно і точно... Молімося серйозно, рішуче. “Бо має велику силу ревна молитва праведника” (Якова 5:16).⁷ ННП 150.1