Виховання та освіта

Таємниці Біблії

“Чи ти Божу глибінь дослідиш?” (Йова 11:7).

Обмежений розум не може повністю збагнути характер та діла Безмежного. З допомогою дослідження ми не можемо знайти Бога. Як для найпотужнішого, найбільш високорозвинутого інтелекту, так і для найслабшого та найменш освіченого розуму ця свята Істота має залишатися зодягненою в таємницю. Але хоч “хмара та морок круг Нього, справедливість та право — підстава престолу Його” (Псал. 96:2). Ми можемо настільки збагнути Його ставлення до нас, наскільки здатні зрозуміти безмежну милість, поєднану з безмежною силою. Ми можемо осягнути Його задуми настільки, наскільки спроможні осягнути. А в тому, що перевищує наше розуміння, ми й надалі можемо довіряти всемогутній руці та серцю, сповненому любові. ВО 169.1

Слово Боже, як і характер його Автора, містить таємниці, котрі ніколи не зможуть повністю збагнути обмежені істоти. Але в Біблії Бог дав достатньо доказів її Божественного авторитету і влади. Існування Самого Бога, Його характер, істинність Його Слова підтверджуються свідченням, яке апелює до нашого розуму, і цього свідчення є надміру. Щоправда, Він не усунув можливості сумніву; віра має опиратися на певні свідчення, а не на видимі прояви. Ті, хто хоче сумніватися, мають для цього можливість, але ті, хто бажає знати істину, знаходять достатньо підстав для віри. ВО 169.2

Те, що ми не можемо розуміти таємниць Божого Провидіння, — не причина для сумнівів у Його Слові. У світі природи нас постійно оточують дива, непідвладні нашому розумінню. То ж чи повинні ми дивуватися, знаходячи і в духовному світі таємниці, котрих не можемо збагнути? Складність полягає винятково в слабкості й обмеженості людського розуму. ВО 170.1

Таємниці Біблії, такі далекі від того, аби бути аргументами проти неї, належать до числа найсильніших доказів її Божественного натхнення. Якби вона не містила інформації про Бога, а лише те, що ми здатні збагнути; якби обмежений розум міг осягнути Його велич і силу, Біблія не мала б тоді, як має зараз, безперечних доказів своєї Божественності. Велич її тем повинна вселяти віру в неї як у Слово Боже. ВО 170.2

Біблія розкриває істину просто й адаптовано до потреб і прагнень людського серця, що дивує та зачаровує найбільш високорозвинутий розум, і водночас вона робить зрозумілим шлях життя для простих, менш освічених людей. “Не заблудить також нерозумний, як буде тією дорогою йти” (Ісаї 35:8). Жодна дитина не блукатиме на цьому шляху. Кожний тремтячий шукач зможе ходити в чистому і святому світлі. Однак ці найпростіше викладені істини торкаються тем високих, далекосяжних, безмежно ширших за можливості людського розуміння, — таємниць, які приховують Його славу, таємниць, які непідвладні розумові дослідника і водночас надихають щирого шукача істини вірою та благоговінням. Чим більше ми досліджуємо Біблію, тим глибшим стає наше переконання, що вона — Слово живого Бога, і людський розум схиляється перед величчю Божественного одкровення. ВО 170.3

Бог має намір, аби серйозному шукачеві постійно відкривалися істини Його Слова. Хоч “скрите... належить Господеві, нашому Богові”, проте “відкрите — це наше й наших дітей” (П. Зак. 29:28 — переклад І. Хоменка). Думка про те, що певні частини Біблії неможливо зрозуміти, призвела до нехтування деякими з її найважливіших істин. Необхідно наголошувати і часто повторювати факт, що таємниці Біблії є такими не тому, що Бог бажав приховати істину, а тому, що наша слабкість і неосвіченість роблять нас неспроможними збагнути й цінувати істину. Причина цієї обмеженості не в намірі Божому, а в наших розумових можливостях. Бог бажає, щоб саме ті місця Писання, котрі часто залишаються поза увагою, бо їх вважають недоступними для розуміння, ми могли зрозуміти настільки, наскільки наш розум здатний осмислити їх. “Усе Писання богонатхненне”, щоб ми були досконалі, на всяке добре діло готові (див. 2 Тим. 3:16, 17). ВО 171.1

Жоден людський розум не може вичерпати навіть однієї істини або обітниці Біблії. Один бачить славу з однієї точки зору, інший — з іншої, однак ми здатні зауважити тільки проблиски. Повне сяйво — за межами нашого бачення. ВО 171.2

Розмірковуючи над великими темами Божого Слова, ми зазираємо до джерела, яке розширюється і поглиблюється під нашим уважним поглядом. Його ширина і глибина перевищують наше розуміння. Від споглядання наше бачення розширюється — перед нами простягається безмежне, безкрайнє море. ВО 172.1

Таке дослідження володіє животворчою силою. Розум і серце набувають нової сили, нового життя. ВО 172.2

Цей досвід є найвищим доказом Божественного авторства Біблії. Ми приймаємо Слово Боже як поживу для душі, подібно до того, як споживаємо хліб задля підкріплення тіла. Хліб задовольняє потребу нашої людської природи. З досвіду ми знаємо, що він сприяє творенню крові, кісток і мозку. Застосуйте це правило до Біблії. Коли її принципи справді стали складовими характеру, яким був результат? Які зміни відбулися в житті? “Давнє минуло, — ось постало все нове” (2 Кор. 5:17). З допомогою її сили чоловіки й жінки розірвали кайдани гріховної звички. Вони відмовилися від власного “я”. Богозневажник став шанобливим, пияк — тверезим, розпусник — цнотливим. Душі, що носили подобу сатани, були перетворені на образ Божий. Уже сама по собі така зміна — це чудо із чудес. Здійснене Словом перетворення — одна з найглибших таємниць Слова. Ми не здатні її зрозуміти, натомість можемо тільки вірити, що це, як сказано в Писанні, “Христос у вас, надія слави!” (Колос. 1:27). ВО 172.3

Знання цієї таємниці дає ключ до кожної іншої таємниці. Воно відкриває для душі скарби Всесвіту, можливості необмеженого розвитку. ВО 173.1

А цей розвиток здобувається шляхом постійного розкриття перед нами характеру Бога — слави і таємниці писаного Слова. Якби ми могли прийти до повного розуміння Бога та Його Слова, для нас не було б подальшого відкриття істини, більшого знання і наступного розвитку. Богові перестало б належати верховенство, а людина зупинилася б у своєму прогресі. Подяка Богові, що це не так. Оскільки Бог безконечний і в Ньому перебувають усі скарби мудрості, то ми зможемо впродовж усієї вічності постійно досліджувати, постійно навчатися, однак ніколи не вичерпаємо багатств Його мудрості, Його доброти та Його сили. ВО 173.2