Виховання та освіта

Джерело і мета справжніх виховання й освіти

“Пізнання Святого — це розум” (Прип. 9:10).

“Заприязнися із Ним” (Йова 22:21). ВО 3.1

Наше уявлення про освіту надто обмежене і занижене. Існує потреба в ширшому баченні, у вищій меті. Справжня освіта означає більше, ніж вивчення певних навчальних дисциплін. Вона означає більше, ніж приготування до теперішнього життя. Вона повинна охоплювати все єство й увесь можливий для людини період існування. Освіта — це гармонійний розвиток фізичних, розумових і духовних сил. Вона готує людину до радості служіння в цьому світі та ще вищої радості досконалого служіння у світі прийдешньому. ВО 3.2

Джерело такої освіти ми бачимо в наступних словах Святого Письма, що вказують на Безмежного: “В Якому заховані всі скарби премудрості й пізнання” (Колос. 2:3); Його рада та розум (Йова 12:13). ВО 4.1

Світ має своїх великих учителів, мужів велетенського інтелекту і глибоких досліджень, мужів, чиї висловлювання стимулювали мислення та відкривали широкі горизонти знань. Таких людей поважають як провідних мужів і благодійників людства, однак є Той, Хто стоїть вище за них. Ми можемо простежити історію вчителів світу аж до появи найдавніших літописів, але ще до них було Світло. Подібно до того, як Місяць і зорі нашої Сонячної системи сяють відображеним світлом Сонця, так і великі мислителі світу настільки відображають промені Сонця Праведності, наскільки правдиве їхнє вчення. Кожен проблиск думки, кожний спалах інтелекту походять від Світла світу. ВО 4.2

У наші дні багато говорять про зміст і важливість “вищої освіти”. Правдива “вища освіта” — це освіта, яку дає Той, у Котрого “мудрість та сила” (Йова 12:13), з уст Котрого походять “знання й розум” (Прип. 2:6). ВО 4.3

Джерело всього істинного знання та справжнього розвитку міститься в пізнанні Бога. До якої б сфери ми не звернулися (фізичної, розумової чи духовної), що б ми не споглядали (крім згубних проявів гріха), — усюди відкривається це пізнання. У яку б галузь дослідження ми не заглиблювалися зі щирим бажанням досягнути істини, ми зустрічаємося з невидимим могутнім Розумом, що діє в усьому і через усе. Розум людини приведено в спілкування з розумом Бога — обмежене з Безмежним. Вплив цього спілкування на тіло, розум і душу неможливо оцінити. ВО 4.4

У такому спілкуванні міститься джерело найвищої освіти і виховання. Це Божий метод розвитку. “Заприязнися із Ним” (Йова 22:21) — ось Його вістка для людства. Метод, про який ідеться в цих словах, — це метод, котрий був застосований у вихованні батька людського роду. Коли в славі безгрішного людського єства Адам перебував у святому Едемі, Бог навчав його саме таким чином. ВО 5.1

Щоб зрозуміти, у чому полягає освітянська справа, нам необхідно прийняти до уваги як природу людини, так і намір Бога в її створенні. Ми маємо враховувати і зміну в стані людини внаслідок пізнання зла, а також план Бога, Котрий і надалі прагнув виконати Свій славний задум щодо просвіти людського роду. ВО 5.2

Коли Адам вийшов із рук Творця, його фізична, розумова й духовна природа носила подобу його Митця. “Бог на Свій образ людину створив” (Бут. 1:27), і Його намір полягав у тому, щоб чим довше жила людина, тим повніше вона розкривала цей образ, тим повніше відображала славу Творця. Усі ті здібності мали здатність розвиватися, їхня спроможність та сила повинні були постійно зростати. Широкою була сфера, запропонована для їхнього застосування, чудовим — поле, відкрите їм для дослідження. Таємниці видимого Всесвіту — “чуда Того, Який має безвадне знання” (Йова 37:16) — заохочували людину до дослідження. Спілкування з її Творцем віч-на-віч, від серця до серця, було її високим привілеєм. Якби вона залишилася вірною Богові, усе це належало б їй навіки. Упродовж вічності людина продовжувала б здобувати нові скарби знання, відкривати свіжі джерела щастя, отримувати дедалі ясніше розуміння мудрості, сили й любові Бога. Усе більш і більш повно вона відповідала б меті свого створення та відображала славу Творця. ВО 5.3

Але через непослух це було втрачено. Божественна подоба була спотворена гріхом і майже стерта. Фізичні сили людини ослабли, розумові здібності зменшилися, духовне бачення затьмарилося. Вона стала підвладною смерті. Проте людство не було залишене без надії. Безмежною любов'ю та милістю був накреслений План спасіння і дароване життя як випробувальний термін. Відновлення в людині образу її Творця, повернення її до досконалості, в якій вона була створена, сприяння розвиткові тіла, розуму й душі з метою здійснити Божественний задум її створення — у цьому мала полягати справа викуплення. Це — мета виховання й освіти, велика мета життя. ВО 6.1

Любов, основа творіння та викуплення, є основою і справжнього виховання й освіти. Про це ясно свідчить Закон, даний Богом як дороговказ у житті. Його перша велика Заповідь: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю” (Луки 10:27). Любити Його, Безмежного, Усезнаючого Бога всією силою, думкою і серцем означає найвищий розвиток кожної здібності. Це означає, що в усьому єстві — у тілі, розумі, як і в душі, — має бути відновлений образ Божий. ВО 7.1

Друга Заповідь подібна до першої: “Любитимеш свого ближнього, як самого себе!” (Матв. 22:39). Закон любові закликає до присвячення тіла, розуму й душі на служіння Богові та нашим ближнім. А це служіння, роблячи нас благословенням для інших, приносить найбільше благословення і для нас самих. В основі всякого справжнього розвитку лежить безкорисливість. У безкорисливому служінні кожна наша здібність досягає найвищого рівня розвитку. Ми дедалі повніше стаємо спільниками Божественної природи. Ми стаємо придатними для Неба, бо приймаємо Небо у свої серця. ВО 7.2

Оскільки Бог є джерелом усякого істинного знання, то перша мета освіти, як ми бачили, — спрямувати наш розум до Його власного одкровення про Себе. Адам і Єва отримували пізнання в безпосередньому спілкуванні з Богом, також вони дізнавалися про Нього через Його діла. Усе творіння в його первозданній досконалості було виразом думки Бога. Для Адама та Єви природа рясніла Божественною мудрістю. Але внаслідок переступу людина була позбавлена пізнання Бога в безпосередньому спілкуванні, а також великою мірою і пізнання в Його творінні. Земля, спотворена й опоганена гріхом, лише тьмяно відображає славу Творця. Проте Його наочні уроки не стерлися. На кожній сторінці великого тому творчих праць Бога все ще простежується Його почерк. Природа все ще звіщає про свого Творця. Однак ці одкровення є частковими і недосконалими. А ми у своєму занепалому стані, з ослабленими силами й обмеженим баченням, не здатні правильно тлумачити їх. Ми потребуємо більш повного одкровення Бога, даного Ним у Його писаному Слові. ВО 7.3

Святе Письмо — досконале мірило Істини, тому йому слід відводити найвище місце у вихованні й освіті. Щоб здобути освіту, гідну своєї назви, ми повинні отримати знання про Бога-Творця та Христа-Викупителя як Вони відкриті у Святому Слові. ВО 8.1

Кожна людина, будучи створеною за образом Божим, наділена властивостями, подібними до властивостей Творця, — індивідуальністю, здатністю думати та діяти. Люди, в яких ці властивості розвинуті, спроможні нести відповідальність і справляти вплив на характер людей; вони — лідери. Справжні освіта й виховання полягають у тому, щоб розвивати цю властивість, навчати молодь мислити, а не просто відображати думку інших людей. Замість того щоб обмежувати навчання тим, що сказано або написано людьми, учнів потрібні спрямовувати до джерел істини, до широких горизонтів, відкритих для дослідження в природі й одкровенні. Нехай вони роздумують над великими питанням обов'язку та призначення, і розум буде розширяти та зміцнюватися. Замість освічених слабачків навчальні заклади можуть випускати мужів, котрі мають сили мислити й діяти, мужів — господарів, а не рабів обставин; мужів, які володіють широтою розуму, ясність думки та мужністю у своїх переконаннях. ВО 8.2

Така освіта дає більше, ніж поживу для розуму, більше, ніж фізичне тренування. Вона зміцнює характер так що істина й непорочність не будуть принесені жертву егоїстичному бажанню або світському честолюбству. Вона захищає розум від зла. Замість того, щоб дозволяти якійсь домінуючій пристрасті перетворюватися на руйнівну силу, кожний мотив і кожне бажання підкоряються великим принципам правди. Зосереджуючись на досконалості характеру Бога, розум оновлюється, а душа відтворюється за Його образом. ВО 9.1

Яка освіта може бути вищою за цю? Чи може щось зрівнятися з нею за цінністю? ВО 9.2

“Щирого золота дати за неї не можна,і не важить срібло ціною за неї. Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру. Золото й скло — не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирої золота. Коралі й кришталь і не згадуються, а набуте премудрости — ліпший за перли!” (Йова 28:15-18). ВО 9.3

Вищим за найвищий злет людської думки є Божий ідеал для Його дітей. Благочестя — богоподібність — ось мета, якої потрібно досягати. Перед учнем відкривається шлях постійного поступу. У нього є ціль для досягнення, взірець для наслідування, котрий включає в себе все добре, чисте і благородне. У кожній галузі правдивого знання він прогресуватиме якомога швидше й дальше. Але його зусилля будуть спрямовані на предмети, настільки вищі за звичайні егоїстичні і минущі інтереси, наскільки Небеса вищі від землі. ВО 10.1

Хто співпрацює з Божественним задумом у справі передачі молоді знання про Бога та формування характеру в гармонії з Його характером, той виконує велику і благородну справу. Пробуджуючи бажання досягти Божого ідеалу, він представляє освіту високу, як Небо, і широку, як Всесвіт; освіту, котра не може бути завершена в цьому житті, а продовжуватиметься в житті прийдешньому; освіту, яка забезпечує успішному студентові дозвіл на перехід із підготовчої земної школи до вищого класу школи небесної. ВО 10.2