Виховання та освіта

3/64

Школа в Едемі

“Блаженна людина, що мудрість знайшла” (Прип. 3:13).

Система освіти, установлена на початку світу, мала бути взірцем для людини впродовж усього наступного часу. Для ілюстрації її принципів у домі наших прабатьків, Едемі, була встановлена школа-взірець. Едемський сад був класною кімнатою, природа — підручником, Сам Творець — Учителем, а батьки людської сім'ї — учнями. ВО 10.3

Створені, аби бути “образом і славою Бога” (1 Кор. 11:7), Адам і Єва були обдаровані згідно з їхнім високим призначенням. Граціозні, пропорційно збудовані, з правильними гарними рисами обличчя, що пашіли здоровим рум'янцем та світилися радістю й надією, вони зовні носили подобу їхнього Творця. І ця подоба виявлялася не лише у фізичному єстві. Кожна здібність розуму й душі відображала славу Творця. Наділені великими розумовими і духовним дарами, Адам та Єва були створені “дещо меншими від ангелів” (Євр. 2:7), щоб не тільки розпізнавати чудеса видимого Всесвіту, а й усвідомлювати моральну відповідальність і зобов'язання. ВО 11.1

“І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю” (Бут. 2:8, 9). Тут, серед прекрасної, не займаної гріхом природи, наші прабатьки мали отримувати свою освіту. ВО 11.2

Турбуючись про Своїх дітей, наш Небесний Отець Сам керував їхньою освітою. Їх часто відвідували Його посланці, святі ангели, від яких вони отримували пораду й настанову. Часто, прогулюючись у денному холодку в саду, вони чули голос Бога та віч-на-віч спілкувалися з Одвічним. Його думки щодо них — це були “думки спокою, а не на зло” (Єрем. 29:11). Кожний Його намір мав на меті їхнє найвище добро. ВО 11.3

Адамові та Єві було доручено опікуватися садом — “порати його та його доглядати” (Бут. 2:15). Хоч і багаті на все, чим їх міг забезпечити Володар Всесвіту, вони не мали бути бездіяльними. Корисне заняття було призначене їм як благословення, щоб зміцнювати тіло, поглиблювати розум і розвивати характер. ВО 12.1

Книга природи, відкриваючи перед ними свої живі уроки, служила невичерпним джерелом повчання й насолоди. На кожному листочку в лісі та камені в горах, на кожній сяючій зірці, на землі, морі і небі було написане Боже ім'я. Мешканці Едему спілкувалися як із живим, так і неживим творінням: листочком, квіткою, деревом та кожною живою істотою від левіафана у воді до пилинки в сонячному промені, дізнаючись від кожного про таємниці його життя. Божа слава, про яку звіщали Небеса, незліченні світи, що обертаються в установленому порядку, рівновага “хмари в повітрі” (Йова 37:16), таємниці світла та звуку, дня і ночі — усе це було предметом вивчення учнів першої земної школи. ВО 12.2

Закони та явища природи, великі принципи Істини, що управляють духовним Всесвітом, були відкриті їхньому розумові безмежним Автором усього. У світлі “пізнання Божої слави” (2 Кор. 4:6) розвивалися їхні розумові й духовні сили, і вони отримували найвище задоволення від свого святого буття. ВО 12.3

Не тільки Едемський сад, а й уся земля, що вийшла з рук Творця, була надзвичайно гарною. Жодна пляма гріха, жодна тінь смерті не спотворювали прекрасного творіння. “Велич Божа вкрила небо, і слави Його стала повна земля!” “Разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини” (Авак. 3:3; Йова 38:7). Земля була гідною емблемою Того, Хто “многомилостивий та правдивий” (Вих. 34:6), гідним предметом вивчення для тих, котрі були створені за Його образом. Едемський сад був образом того, чим, згідно з бажанням Бога, мала стати вся Земля. Його намір полягав у тому, щоб людська сім'я, зростаючи чисельно, засновувала інші оселі та школи за даним їм Богом зразком. Таким чином, із плином часу вся Земля могла б наповнитися оселями і школами, де б вивчали слова й діла Божі і де учні могли б дедалі повніше відображати світло пізнання Його слави впродовж нескінченних віків. ВО 13.1