Виховання та освіта

51/64

Освіта і характер

“І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання” (Ісаї 33:6).

Справжня освіта не ігнорує цінності наукових знань або літературних надбань, однак більше за інформацію вона цінує силу, більше за силу — доброчесність, більше за інтелектуальні надбання — характер. Світ потребує не стільки мужів великого інтелекту, скільки шляхетного характеру. Він потребує людей, здібності котрих керовані непохитним принципом. ВО 229.1

“Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму” (Прип. 4:7). “Язик мудрих — то добре знання” (Прип. 15:2). Правдива освіта наділяє цією мудрістю. Вона навчає найкраще використовувати не лише окремі, а всі наші здібності і надбання. Таким чином вона охоплює все коло обов'язків щодо самих себе, щодо світу і Бога. ВО 229.2

Формування характеру — найважливіша справа, будь-коли доручена людям, і ще ніколи ретельне вивчення цього питання не було таким важливим, як зараз. Ще ніколи перед попередніми поколіннями не поставали такі серйозні питання, ніколи молоді чоловіки й жінки не стикалися з такими великими небезпеками, як тепер. ВО 230.1

У такий час яким є загальний напрямок пропонованої освіти? До якого мотиву найчастіше апелюють? До своєкорисливості, кар'єризму. Переважно пропонована освіта є спотворенням цієї назви. Істинна освіта справляє вплив, який протидіє егоїстичному честолюбству, жадобі влади, зневажливому ставленню до прав і потреб людства, а ці риси стали прокляттям для нашого світу. У Божому плані життя є місце для кожної людини. Кожен повинен максимально розвивати свої таланти; вірність у цій справі (незалежно, володіє людина кількома дарами чи багатьма) гідна пошани. У Божому плані немає місця для егоїстичного суперництва. “Ті, що самі себе міряють по собі і порівнюють себе із собою, не є розумними” (2 Кор. 10:12). Що б ми не робили, усе потрібно виконувати “із сили, котру дає... Бог” (1 Петра 4:11). Усе має бути зроблено “від душі, наче для Господа, а не для людей, знаючи, що від Господа одержите нагороду — спадщину; адже Господеві Христові служите!” (Колос. 3:23, 24). Виконане служіння та здобута освіта на основі цих принципів — дорогоцінні. Але як разюче відрізняється від неї пропонована нині освіта! Від ранніх дитячих літ вона закликає до змагання й суперництва; вона виховує егоїзм — корінь усілякого зла. ВО 230.2

Так починається боротьба за вищість; заохочується система “втискання” надміру інформації, що часто руйнує здоров'я і робить людину нездатною приносити користь. У багатьох людей змагання породжує нечесність; а якщо заохочується честолюбство та невдоволення, то воно отруює життя, сприяє наповненню світу людьми з неспокійним бентежним духом, які становлять постійну загрозу для суспільства. ВО 231.1

Небезпека криється не тільки в методах, а й у навчальних предметах. ВО 231.2

До роздумів над якими творами впродовж найбільш сприйнятливих років життя заохочуються юні уми? При вивченні мови або літератури з яких джерел їм пропонується пити? — З язичеських джерел, із джерел, які живляться моральним розтлінням стародавнього язичництва. Їм наказують вивчати авторів, про яких, без сумніву, можна сказати, що вони не поважають принципів моралі. ВО 231.3

А про скількох сучасних авторів можна сказати те саме! У багатьох із них вишуканість і краса мови є лише маскою, під якою приховуються принципи, котрі відштовхнули б читача, якби постали у своїй справжній потворності. ВО 231.4

Окрім цього, є чимало письменників у галузі художньої літератури, які ваблять до приємних мрій у палацах неробства. Цих письменників не можна відкрито звинуватити в аморальності, проте насправді їхня праця таїть у собі не менше зла. Вона обкрадає тисячі й тисячі людей, позбавляючи їх часу, енергії та самодисципліни, котрих вимагають суворі проблеми життя. ВО 231.5

При вивченні природничих наук, згідно з навчальними програмами, також існують великі небезпеки. Еволюцію та споріднені з нею помилкові теорії викладають у закладах різного ступеня — від дитсадка до коледжу. Таким чином вивчення природничих наук, яке має давати знання про Бога, настільки змішане з людськими домислами й теоріями, що провадить до невір'я. ВО 232.1

Навіть вивчення Біблії в такий спосіб, як воно часто здійснюється в школах, обкрадає світ, позбавляючи його дорогоцінного скарбу Слова Божого. Робота “вищого критицизму” з його критичним аналізом, припущеннями та реконструюванням нищить віру в Біблію як Божественне одкровення та обкрадає Боже Слово, заперечуючи його силу управляти людським життям, підносити і надихати його. ВО 232.2

Коли молодь виходить у світ, щоб зіткнутися з його гріховними принадами — пристрастю до грошей, розваг і потурання своїм бажанням, до хизування, розкошів та марнотратності, шахрайства, обману, грабіжництва і розрухи, з якими вченнями їй доводиться там зустрітися? ВО 232.3

Спіритизм стверджує, що люди — це безгрішні напівбоги, що “кожний розум судитиме сам себе”, “істинне знання ставить людей вище всякого закону”, “усі скоєні гріхи є невинними”, оскільки все “існуюче — правильне” і “Бог не засуджує”. Згідно з цим ученням, найпідступніша, низька людина перебуває на Небі і там вона високо піднесена. Таким чином воно проголошує всім людям: “Не має значення, що ви робите, живіть, як вам до вподоби, Небо — ваша домівка”. У такий спосіб безліч людей спонукувані вірити, що бажання — це найвищий закон, розбещеність — це свобода і людина відповідальна тільки перед собою. ВО 232.4

Пізнавши таке вчення на самому початку життя, коли поривання найсильніші, а вимога стримання і моральної чистоти найбільш нагальна, у чому молодь може бачити захист моральності? Що має перешкодити світові стати другим Содомом? ВО 233.1

Водночас анархія намагається знищити будь-який закон, не тільки Божественний, а й людський. Централізація багатства і влади, численні синдикати, створені для збагачення кількох за рахунок багатьох; об'єднання бідніших класів для захисту своїх інтересів і вимог; дух неспокою, заколоту і кровопролиття; поширення в усьому світі тих самих учень, що призвели до французької революції, — усе це втягує весь світ у боротьбу, подібну до тієї, від якої здригнулася Франція. ВО 233.2

Із такими чинниками доводиться стикатися нинішній молоді. Аби встояти серед таких переворотів, вона повинна зараз закласти підвалини характеру. ВО 233.3

Для всіх поколінь та всіх країн істинна основа й істинний зразок для формування характеру залишаються ті самі. Божественна заповідь: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм... і ближнього свого, як самого себе” (Луки 10:27) — великий принцип, виявлений у характері й житті нашого Спасителя, — це єдина надійна основа, єдине правильне керівництво. ВО 233.4

“І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрості та пізнання” (Ісаї 33:6) — мудрості та пізнання, котрі може дати тільки Слово Боже. ВО 234.1

Сьогодні це так само істинно, як і тоді, коли Ізраїлеві були сказані слова стосовно послуху Божим заповідям: “Це мудрість ваша та ваш розум на очах народів” (П. Зак. 4:6). ВО 234.2

Це єдина гарантія особистої чесності, моральної чистоти сім'ї, благополуччя суспільства та стабільності держави. Серед усіх життєвих труднощів, небезпек і протиборчих інтересів єдиним безпечним та надійним правилом є виконання того, що каже Бог. “Справедливі Господні накази”, і “хто чинить таке, — ніколи той не захитається” (Псал. 18:9; 14:5). ВО 234.3