Виховання та освіта

Викладання та вивчення Біблії

“Щоб слухало мудрости вухо твоє... Будеш її ти пошукувати, як тих схованих скарбів” (Прип. 2:2, 4).

Ісус досліджував Писання в дитинстві, юності та зрілому віці. Малою дитиною біля ніг Своєї матері Він щоденно навчався з пророчих сувоїв. Ранкова зоря та вечірні сутінки часто заставали юного Ісуса на схилі гори або серед лісових дерев, де на самоті в тиші Він проводив час у молитві й вивченні Божого Слова. Під час служіння Ісуса Його близьке знайомство з Писаннями свідчило про старанність, з якою Він досліджував їх. А оскільки Він набував знання так само, як це можемо робити ми, то Його дивовижна розумова й духовна сила свідчить про цінність Біблії як засобу освіти й виховання. ВО 186.1

Наш Небесний Отець, даючи Своє Слово, не залишив без уваги дітей. З усього написаного людьми чи знайдеться щось таке, що настільки полонило б серце та пробуджувало б цікавість малюків, як біблійні розповіді? ВО 186.2

Ці прості оповідання можуть пояснювати великі принципи Закону Божого. Таким чином з допомогою ілюстрацій, найбільш доступних дитячому розумінню, батьки й учителі можуть з дуже раннього віку своїх вихованців починати виконувати Господню настанову щодо Його Заповідей: “І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш” (П. Зак. 6:7). ВО 186.3

Використання наочних уроків, шкільних дощок, карт і малюнків допоможе в поясненні цих уроків та їх запам'ятовуванні. Батьки й учителі повинні постійно старатися вдосконалювати методи. Викладання Біблії вимагає найсвіжіших наших думок, найкращих наших методів і найбільш ревних зусиль. ВО 187.1

У пробудженні та зміцненні любові до вивчення Біблії багато залежить від того, як використовується час для богопоклоніння. Години ранкового та вечірнього богопоклоніння мають бути найприємнішими і найкориснішими годинами дня. Дайте дітям зрозуміти, що ці години повинні бути вільними від хвилювання і недобрих думок, що батьки та діти збираються разом, аби зустрітися з Ісусом і запросити в дім святих ангелів. Нехай ці служіння будуть короткими й живими. Їх потрібно пристосувати до обставин і час від часу урізноманітнювати. Нехай усі беруть участь у читанні Біблії, вивчають і часто повторюють Божий Закон. Зацікавлення дітей збільшиться, якщо дозволити їм іноді вибирати уривок для читання. Ставте їм запитання за цим уривком і дозвольте їм самим ставити запитання. Використовуйте все, що слугуватиме для пояснення його значення. Якщо богослужіння від цього не затягнеться, дозвольте малюкам брати участь у молитві, і нехай вони об'єднаються в співі, навіть якщо це буде тільки один куплет. ВО 187.2

Щоб зробити таке служіння тим, чим воно має бути, потрібно продумати, як приготуватися до нього. Батьки повинні щодня присвячувати час для вивчення Біблії зі своїми дітьми. Це, без сумніву, вимагатиме зусиль, планування і певної жертви, але зусилля будуть щедро винагородженні. ВО 188.1

Бог велить батькам заховати Його заповіді у своїх серцях, аби батьки були підготовлені навчати дітей цих заповідей. “І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм, — говорить Він, — і пильно навчиш цього” (П. Зак. 6:6, 7). Щоб зацікавити наших дітей Біблією, ми самі повинні бути зацікавлені нею. Аби пробудити в них любов до її дослідження, ми самі маємо любити його. Наше повчання матиме для них вагу і вплив тільки тоді, коли буде підкріплене нашим власним прикладом і духом. ВО 188.2

Бог покликав Авраама бути вчителем Його Слова. Він обрав його бути батьком великого народу, оскільки бачив: Авраам навчатиме своїх дітей і домашніх принципів Божого Закону. Сили його повчанням надавав саме вплив власного життя патріарха. Його великий табір налічував понад тисячу душ, серед яких було багато глав родин та немало новонавернених з язичества. Така сім'я вимагала твердої руки біля керма. Слабкі, нерішучі методи виявилися б недієвими. Про Авраама Бог сказав: “Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі” (Бут. 18:19). Однак Авраам застосовував свою владу з такою мудрістю і любов'ю, що завойовував серця. Ось свідчення Божого Стража: “І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право” (Бут. 18:19). Вплив Авраама поширювався за межі його дому. Де б він не розкладав свого намету, поруч споруджував жертовник для жертвоприношення та поклоніння. Коли намети знімали, залишався жертовник, і не один ханаанський кочівник, який отримав пізнання Бога завдяки життю Його слуги Авраама, зупинявся біля того жертовника, аби принести жертву Єгові. ВО 188.3

І сьогодні викладання Божого Слова буде не менш ефективним, якщо воно знаходитиме вірне відображення в житті вчителя. ВО 189.1

Недостатньо знати, що інші думали або знали про Біблію. На суді кожному доведеться дати за себе звіт Богові, і нині кожен сам має дізнатися, що є істина. Але для того, щоб навчання було ефективним, необхідно викликати в учня зацікавлення. Цей факт особливо не повинен випускати з уваги той, хто має справу з дітьми чи молодими людьми, дуже різними за характером, вихованням і способом мислення. Навчаючи дітей Біблії, ми зможемо багато досягти, якщо зауважимо, до чого схильний їхній розум, що викликає в них зацікавлення, та якщо спонукуватимемо їх дізнаватися, що про ці речі говорить Біблія. Той, Хто створив нас із нашими різними схильностями, дав щось для кожного у Своєму Слові. Коли учні побачать, що уроки Біблії можна застосовувати у власному житті, навчіть їх дивитися на неї, як на порадника. ВО 189.2

Допоможіть їм також гідно оцінити її дивовижну красу. Багато книжок, які не володіють справжньою цінністю, книжок збуджувальних і нездорових, рекомендують або принаймні дозволяють читати дітям через уявну літературну цінність цих книжок. Чому ми повинні спрямовувати наших дітей пити із забруднених потоків, коли вони можуть мати вільний доступ до чистих джерел Слова Божого? Біблія володіє повнотою, силою, невичерпною глибиною змісту. Заохочуйте дітей і молодь шукати її скарбів думки та скарбів вислову. ВО 190.1

Коли краса цих дорогоцінних скарбів привабить їхній розум, тоді їхніх сердець торкнеться пом'якшувальна, підкорююча сила. Вони будуть линути до Того, Хто таким чином відкрив Себе їм. І знайдеться мало таких, котрі не забажають знати більше про Його діла та шляхи. ВО 190.2

Дослідника Біблії необхідно навчити приступати до неї в учнівському дусі. Ми повинні досліджувати її сторінки не задля доказів на підтвердження власних думок, натомість для того, аби знати, що говорить Бог. ВО 190.3

Правдивого знання Біблії можна досягти тільки при допомозі того Духа, Котрим Слово було дане. І щоб здобути це знання, ми повинні ним жити. Нам необхідно коритися всім повелінням Слова Божого. Ми можемо претендувати на всі його обітниці. Життя, котрого воно вимагає, — це життя, яким ми повинні жити з допомогою його сили. Тільки при такому сприйнятті Біблії вивчення її може бути ефективним. ВО 190.4

Дослідження Біблії вимагає від нас найстаранніших зусиль та наполегливої праці думки. Як копає рудокоп, шукаючи золотого скарбу в землі, так і ми повинні ревно й наполегливо шукати скарбу Божого Слова. ВО 191.1

Для щоденного вивчення часто найбільш корисним є метод послідовного дослідження вірш за віршем. Нехай учень або студент візьме один вірш і сконцентрує увагу, щоб вияснити, яку думку вклав Бог у цей вірш саме для нього. Нехай він зосередиться на цій думці, доки вона не стане його власною. Один уривок, досліджуваний, поки не стане зрозумілим його значення, є більш цінний, ніж читання багатьох розділів без певної мети і без отримання позитивного повчання. ВО 191.2

Однією з головних причин розумової неспроможності та моральної слабкості є те, що розум не зосереджується на достойних цілях. Ми пишаємося широким розповсюдженням літератури, але збільшення кількості книжок, навіть тих, які самі по собі нешкідливі, може стати певним злом. За наявності величезного постійного потоку друкованого матеріалу старші і молоді формують звичку поспішного поверхового читання, від чого розум втрачає свою здатність послідовно активно мислити. Більше того, велика частина періодики і книг, які, наче жаби в Єгипті, заполонили край, є не тільки банальною та безвартісною, а й нечистою, аморальною літературою. ЇЇ вплив не лише спричиняє деградацію, послаблює, отруює і руйнує розум, а й розбещує та руйнує душу. Бездіяльні, позбавлені мети розум і серце стають легкою здобиччю зла. Грибок укорінюється на хворобливих, млявих організмах. Бездіяльний розум — це майстерня сатани. Спрямовуйте думки до високих, святих ідеалів; нехай життя має благородну захопливу мету, і тоді зло не знайде точки опори. ВО 191.3

Навчіть молодь ретельно вивчати Слово Боже. Прийняте в душу, воно виявиться могутньою перепоною для спокуси. “Я в серці своїм, — говорить псалмист, — заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе”. “За словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя” (Псал. 118:11; 16:4). ВО 192.1

Біблія — свій власний тлумач. Один біблійний текст потрібно порівнювати з іншим. Учень має навчитися дивитися на Слово, як на єдине ціле, і бачити зв'язок між його частинами. Він повинен здобути знання його величної центральної теми: первісного Божого задуму щодо світу, виникнення великої боротьби та справи викуплення. Учневі необхідно розуміти природу двох принципів, які змагаються за верховенство, і навчитися простежувати їхню дію в літописах історії та пророчих книгах до великого завершення. Він повинен бачити, як ця боротьба проникає в кожну фазу людського досвіду, як у кожному власному вчинку він сам виявляє один із двох антагоністичних мотивів та як навіть зараз (бажає він цього, чи ні) вирішує, на якому боці боротьби перебуватиме. ВО 192.2

Кожна частина Біблії богонатхненна і корисна. Старому Завітові слід приділяти не менше уваги, ніж Новому. При дослідженні Старого Завіту ми виявимо вируючі потоки живої води там, де неуважний читач бачить лише пустелю. ВО 193.1

Особливо вимагає вивчення книга Об'явлення в поєднанні з книгою Даниїла. Нехай кожний богобоязливий учитель замислиться над тим, як найкраще зрозуміти і найясніше представити добру вістку, котру наш Спаситель особисто прийшов сповістити Своєму слузі Іванові: “Об'явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам те, що має незабаром статися” (Об'явл. 1:1). При вивченні книги Об'явлення ніхто не повинен розчаровуватися через те, що вона містить, на перший погляд, таємничі символи. “Коли ж кому з вас бракує мудрості, хай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє” (Якова 1:5). ВО 193.2

“Блаженний той, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та дотримується написаного в ньому, адже час близький!” (Об'явл. 1:3). ВО 193.3

Коли пробудиться справжня любов до Біблії і учень почне усвідомлювати, яке широке поле та який дорогоцінний його скарб, він забажає використовувати кожну можливість, аби знайомитися зі Словом Божим. Його вивчення не буде обмежуватися якимось певним часом або місцем. І таке постійне дослідження є одним з найкращих засобів зростити любов до Святого Письма. Нехай учень завжди має гри собі Біблію. При нагоді прочитайте уривок і поміркуйте над ним. Ідучи вулицею, чекаючи на залізничній станції, дожидаючи домовленої зустрічі, використайте можливість, аби видобути зі скарбниці істини якусь дорогоцінну думку. ВО 193.4

Великими рушійними силами душі є віра, надія й любов, і саме до цього закликає правильне дослідження Біблії. Зовнішня краса Біблії, тобто краса образів та висловлювань є, так би мовити, тільки оправою, в якій міститься її справжній скарб — краса святості. В її оповідях про мужів, котрі ходили з Богом, ми можемо бачити відблиски Його слави. Він — “увесь пожадання”, уся краса Землі і Неба — лише тьмяне Його відображення. “Якщо Я буду піднятий від землі, — сказав Він, — то притягну всіх до Себе!” (Івана 12:32). Коли дослідник Біблії споглядає Викупителя, у його душі пробуджується таємнича сила віри, поклоніння й любові. Погляд зосереджується на Христі, і споглядальник змінюється на подобу Того, Кого він так палко любить. Слова апостола Павла стають мовою душі: “Все визнаю за втрату в порівнянні з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа... щоб пізнати Його, і силу Його воскресіння, і бути спільником у Його стражданнях” (Филп. 3:8-10). ВО 194.1

Джерела небесного миру й радості, відкриті в душі богонатхненними словами, стануть могутньою рікою впливу для благословення всіх, хто прийде до її берегів. Нехай молоді люди сьогодення, котрі виростають із Біблією в руках, стануть одержувачами та руслами її життєдайної енергії. І які ж потоки благословення потечуть тоді до світу, — потоки, чию силу зціляти й потішати ми можемо ледь уявити, ріки води живої, джерела, що “течуть в життя вічне”. ВО 195.1