Християнське служіння

Схвалення

Послідовники Христа мають працювати так, як працював Він. Ми повинні нагодувати голодних, одягти нагих, втішити засмучених. Ми повинні послужити тим, хто впав у відчай та вселити надію в тих, хто втратив її. І для нас виконається обітниця: “Твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня — слідом за тобою” (Христос — надія світу, c. [350]). ХС 260.1

Люди, що були зайняті цією християнською працею, виконували те, чого жадає від нас Господь, і Він прийняв їхні труди. Те, що було зроблене в цій галузі, — це робота, котру повинен щиро підтримувати кожний адвентист сьомого дня, схвалюючи її і серйозно беручись за неї. Через нехтування цією роботою, котра завжди поруч, через відмову нести ці тягарі, Церква зазнає великої втрати. Якби Церква взялася за цю роботу так, як потрібно, її члени стали б засобом для спасіння багатьох душ (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [295]). ХС 260.2

Усі Його дари повинні бути використані для благословення людства, для полегшення життя страждальців і нужденних. Ми повинні нагодувати голодних, одягнути нагих, потурбуватися про вдів і сиріт, послужити нещасним і пригніченим. Таке широке розповсюдження злигоднів у світі ніколи не було наміром Бога. Він ніколи не бажав, щоб одна людина жила в надмірних розкошах, а діти інших плакали через нестачу хліба. Засоби, що перевищують реальні потреби життя, довірені людині, аби чинити добро, служити для благословення людства. Господь говорить: “Продавайте ваші маєтки, роздавайте милостиню”. Він хоче, щоб ми “були щедрі, радо ділилися”. “Коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слабких, кривих, сліпих”. Божа воля в тому, щоб “розв'язати кайдани безбожності, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених і всяке ярмо розірвати”, “вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити... як побачиш нагого, — щоб вкрити його” і “знедоленому душу наситити”. “Ідіть по цілому світі й усьому творінню проповідуйте Євангеліє”. Це повеління Господні. Чи виконує цю роботу більшість так званих християн? (Наочні уроки Христа, c. [370, 371]). ХС 261.1

Добрі діла — це плід, який Христос вимагає від нас, — добрі слова, діла милосердя, ніжної турботи про бідних, нужденних, страждальців. Коли серця співчувають серцям, обтяженим розчаруванням і горем, коли рука простягається для допомоги нужденним, коли нагі одягнуті, а чужинцеві охоче надано місце у вашому домі й серці, тоді до нас наближаються ангели і Небо відгукується музикою. Кожний вчинок справедливості, милосердя й доброти народжує мелодію на Небі. Отець з престолу споглядає тих, які чинять ці діла милосердя й залічує їх до найцінніших Своїх скарбів. “І будуть Мені вони власністю, — каже Господь Саваот, — на той день, що вчиню (на той день, коли збиратиму Мої дорогоцінності — англ. переклад)”. Кожний милосердний вчинок по відношенню до нужденного та страждальця вважається таким, що був зроблений для Ісуса. Коли ви приходите на допомогу бідним, співчуваєте страждальцям і пригнобленим, виявляєте дружнє ставлення до сиріт, то входите у більш тісні стосунки з Ісусом (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [25]). ХС 261.2

Турбота про нужденних, пригноблених, страждальців, злиденних — це саме та робота, яку вже давно повинна виконувати кожна церква, що вірить в істину для теперішнього часу. Ми повинні виявляти ніжне співчуття милосердного самарянина, задовольняючи фізичні потреби, годуючи голодних, приводячи у свої домівки бідних вигнанців, приймаючи щодня від Бога благодать і силу, які допоможуть нам проникнути в саму глибину людського горя й допомогти тим, які, можливо, не можуть самі допомогти собі. Виконуючи таку роботу, ми маємо сприятливу нагоду представляти людям Христа розп'ятого (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [276]). ХС 262.1

Багато людей дивуються, чому їхні молитви позбавлені життя, їхня віра така слабка й хитка, а їхній християнський досвід такий тьмяний і непевний. “Хіба ж ми не постимо, — говорять вони, — та не ходимо в жалобі перед лицем Господа Саваота?” У 58-му розділі книги Ісаї Христос показує, яким чином можна змінити цей стан речей... Вірші 6, 7 — це припис, даний Христом боязливій, сповненій сумнівів, тремтливій душі. Нехай засумовані, які ходять у жалобі перед лицем Господа, підведуться й допоможуть комусь, хто потребує допомоги (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [266]). ХС 262.2

Слава Неба виявляється там, де піднімають тих, хто впав, де потішають нещасних. Де тільки Христос перебуває в людських серцях, Він виявляє Себе подібним чином. Там, де це відбувається, релігія Христа несе благословення. Де вона діє, там сяє світло (Наочні уроки Христа, c. [386]). ХС 263.1

Вдова із Сарепти поділилася своїм хлібом з Іллею, і у відповідь на це було збережене її життя та її сина. І всім, хто в час випробування та нужди виявляє співчуття й допомагає більш нужденним, Бог обіцяє велике благословення. Він не змінився. Нині Його сила не менша, ніж за днів Іллі (Пророки і царі, c. [131, 132]). ХС 263.2

Любов Христа, виявлена в безкорисливому служінні, буде більш ефективною у виправленні злочинця, ніж меч чи суд. Останні необхідні, щоб наводити страх на порушника закону, але люблячий місіонер може зробити більше. Часто серце, запекле через докори, розчулюється від любові Христа (Служіння зцілення, c. [106]). ХС 263.3