Християнське служіння

Канали світла та благословення

Ми повинні бути посвяченими каналами, через які небесне життя має текти до інших. Святий Дух повинен оживляти й наповнювати Собою всю Церкву, очищуючи та об'єднуючи серця (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [20]). ХС 19.1

Кожний послідовник Ісуса має роботу, котру повинен звершувати як місіонер для Христа в сім'ї, по сусідству, у містечку або місті, де він живе. Усі посвячені Богові є каналами світла. Бог робить їх знаряддям праведності, щоб передавати іншим світло істини (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [632]). ХС 19.2

Результатом праці Ісуса, коли Він утомлений і голодний сидів біля криниці, було далекосяжне благословення. Одна душа, котрій Він прагнув допомогти, стала засобом, щоб досягти інших і привести їх до Спасителя. Це саме той спосіб, з допомогою котрого робота Божа завжди прогресувала на Землі. Нехай світить ваше світло, щоб запалилося світло інших (Служителі Євангелія, c. [195]). ХС 19.3

Багато людей вважають, що вони відповідальні тільки перед Христом за своє світло та досвід і незалежні від Його визнаних послідовників на Землі. Ісус є Другом грішників і Його серце зворушене їхнім горем. Він володіє усякою владою як на Небі, так і на Землі, але Він поважає засоби, призначені Ним для просвіти та спасіння людей. Ісус скеровує грішників до Церкви, котру зробив каналом світла для світу (Дії апостолів, c. [122]). ХС 19.4

Ранній Церкві була довірена постійно зростаюча робота — заснування осередків світла і благословення всюди, де були чесні душі, котрі бажали віддати себе на служіння Христа (Дії апостолів, c. [90]). ХС 20.1

Як сонячні промені проникають у найвіддаленіші куточки земної кулі, так і світло Євангелія за Божим наміром має досягти кожної душі на Землі. Якби Церква Христа виконувала намір нашого Господа, світло осяяло б усіх тих, хто перебуває в темряві та в країні смертної тіні (Небесні принципи щасливого життя, c. [42]). ХС 20.2

Кожна душа має перевагу бути живим руслом, яким Бог може передавати світові скарби Своєї благодаті, незбагненні багатства Христа. Христос нічого не бажає так палко, як мати таких працівників, які являтимуть світові Його Дух і характер. Світ нічого не потребує так сильно, як прояву любові Спасителя через людей. Усе Небо чекає, щоб канали, котрими може виливатися свята олива, були радістю й благословенням для людських сердець (Наочні уроки Христа, c. [419]). ХС 20.3

Слава Церкви Божої — у благочесті її членів, бо там укриття сили Христа. Вплив щирих дітей Божих може розцінюватися як такий, що має малу вартість, однак він буде постійно відчутним та справедливо оцінений у день нагороди. Світло правдивого християнина, сяючи в стійкому благочесті, у непохитній вірі, доведе світові силу живого Спасителя. Христос буде явлений у Своїх послідовниках як Джерело води, що тече в життя вічне. Хоч мало відомі світові, Божі діти визнані як особливий Божий народ, Його вибрані посудини спасіння, Його канали, котрими світло має прийти у світ (Рев'ю енд Геральд, 24 березня 1891 р.). ХС 20.4

Члени церкви, нехай світло сяє. Нехай ваші голоси будуть чутні в смиренній молитві, у свідченні проти нестриманості, безрозсудності й розваг цього світу, у проголошенні істини для цього часу. Ваш голос, ваш вплив, ваш час — усе це дари від Бога, котрі необхідно використовувати у справі придбання душ для Христа (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [38]). ХС 21.1

Мені було показано, що учні Христа є Його представниками на Землі і згідно з наміром Божим вони повинні бути світильниками в моральній темряві цього світу, присутніми всюди в країні — у селах, малих і великих містах; “видовищем для світу, і для ангелів, і для людей” (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [631]). ХС 21.2

Послідовники Христа мають бути світлом для світу, проте Бог не наказує їм докладати зусиль, аби світити. Він не схвалює жодної самовдоволеної спроби людини хизуватися власними надзвичайними чеснотами. Він бажає, щоб їхні душі були просякнуті принципами Неба, і тоді, спілкуючись із світом, вони випромінюватимуть світло, що є в них. Їхня непохитна вірність у всіх життєвих справах буде засобом поширення світла (Служіння зцілення, c. [36]). ХС 21.3

Коли Савло у сліпоті своїх помилок і упереджень отримав одкровення від Христа, Котрого переслідував, він був приведений безпосередньо до Церкви, що є світлом для світу. У цьому випадку Ананій представляє Христа, а також представляє Христових служителів на Землі, котрі призначені діяти замість Нього. Як представник Христа Ананій торкається очей Савла, щоб той прозрів. Як представник Христа, він кладе на нього руки, і, коли молиться в Ім'я Христа, Савло одержує Святого Духа. Усе звершується в Ім'я та владою Христа. Христос — основа, Церква — засіб зв'язку (Дії апостолів, c. [122]). ХС 21.4

Помилкові поняття переважають усюди. Великий ворог душ керує своїми силами. Він вводить у дію всі свої виверти, щоб збентежити розум людей з допомогою правдоподібного обману і таким чином знищити душі. Ті, кому Бог довірив скарби Своєї істини, повинні подбати, щоб серед моральної темряви сяяло світло (Історичні нариси, с. [290]). ХС 22.1

Бог вимагає, щоб Його народ сяяв у світі, як світильники. Ця вимога стосується не тільки служителів, але кожного учня Христа. Їхня мова повинна бути небесною. Насолоджуючись спілкуванням з Богом, вони бажатимуть спілкування зі своїми ближніми, щоб своїми словами й ділами відображати любов Божу, що оживляє їхні серця. У такий спосіб вони зможуть бути світильниками у світі, і світло, що передається через них, не згасне і не буде забране (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [122, 123]). ХС 22.2

Послідовники Христа повинні бути знаряддями праведності, працівниками, живими каменями, які випромінюють світло, щоб заохочувати небесних ангелів перебувати з ними. Від них вимагається бути ніби каналами, через які виливатиметься дух істини й праведності (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [126, 127]). ХС 22.3

Господь зробив Свою Церкву осередком Божественного впливу. Небесний Усесвіт чекає, щоб її члени стали каналами, через які потік життя пливтиме у світ, щоб багато людей навернулося і також стали каналами, через які благодать Христа тектиме до пустельних місць виноградника Господнього (Біблійне відлуння, 12 серпня 1901 р.). ХС 23.1

Кожний, хто з'єднаний з Богом, передаватиме світло іншим. Якщо хтось не може давати світла, це відбувається тому, що він не має зв'язку із Джерелом світла (Історичні нариси, с. [291]). ХС 23.2

Бог призначив Своїм дітям давати світло іншим, і якщо вони не роблять цього і душі залишаються в темряві хибних поглядів через те, що Його діти не чинять того, що могли б зробити, якби були оживлені Святим Духом, то вони будуть відповідати перед Богом. Ми були покликані з темряви до Його чудового світла, щоб ми могли звеличувати Христа (Рев'ю енд Геральд, 12 грудня 1893 р.). ХС 23.3

Усі посвячені Богові стануть каналами світла. Бог робить їх Своїм знаряддям, через яке передаватиме іншим багатства Своєї благодаті... Наш вплив на людей не стільки залежить від того, що ми говоримо, скільки від того, якими ми є. Люди можуть воювати з нашою логікою, відкидаючи її, вони можуть опиратися нашим закликам, але сповнене безкорисливою любов'ю життя є доказом, якому неможливо протистояти. Послідовне життя, для котрого характерна лагідність Христа, є силою у світі (Христос — надія світу, c. [141, 142]). ХС 23.4

Ті, котрі повинні бути світлом для світу, випромінюють лише слабкі, немічні промені. Що таке світло? Це — благочестя, доброта, істина, милосердя, любов, це вияв істини в характері та в житті. Своєю наступальною силою Євангеліє залежне від особистого благочестя віруючих, і Бог через смерть Свого улюбленого Сина забезпечив усе необхідне, щоб кожна душа була на всяке добре діло готова. Кожна душа повинна бути яскравим сяючим світлом, звеличуючи Того, Хто покликав нас із темряви до Свого чудового світла. “Ми є Божими співпрацівниками”. Так, співпрацівниками; це означає виконання щирого служіння у винограднику Господньому. У наших церквах, наших суботніх школах, у нашому сусідстві є душі, котрих потрібно Спасати (Рев'ю енд Геральд, 24 березня 1891 р.). ХС 24.1

Саме завдяки праці для інших вони збережуть свої власні душі живими. Якщо вони співпрацюватимуть з Ісусом, ми побачимо в наших церквах світло, котре сяятиме дедалі яскравіше, посилаючи промені, котрі пронизуватимуть темряву і за кордоном (Історичні нариси, с. [291]). ХС 24.2

“Ви — світло для світу”. Євреї думали обмежити привілеї спасіння тільки своєю нацією, але Христос показав їм, що спасіння подібне до сонячного світла. Воно належить усьому світові (Христос — надія світу, c. [306]). ХС 24.3

Серця, що відгукуються на вплив Святого Духа, є каналами, котрими тече Боже благословення. Якби із землі були забрані ті, хто служить Богові, і якби Його Дух залишив середовище людей, цей світ став би пустелею та руїною, плодом сатанинського панування. Нечестиві цього не знають, однак навіть благословеннями цього життя вони зобов'язані присутності у світі Божого народу, котрий вони зневажають і пригноблюють. Але якщо християни лише за назвою є християнами, то вони подібні до солі, котра втратила свій смак. Вони не справляють у світі впливу на добро. Через те, що вони неправильно представляють Бога, вони гірші за невіруючих (Христос — надія світу, c. [306]). ХС 24.4