Український переклад І. Огієнка

Піснянадпіснями 6

1 Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.

2 Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.

3 Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!

4 Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!

5 Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!

6 Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!

7 Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!

8 Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,

9 та єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:

10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?

11 Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?

12 І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...

13 Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?