Український переклад І. Огієнка

1 Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!

2 Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!

3 Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...

4 Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.

5 Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!

6 У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!

7 Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.

8 Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!

9 Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?

10 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

11 Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!

12 Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!