Від усього серця

95/374

27 березня. Збирати або марнувати

“Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає” (Матв. 12:30). ВУС 99.1

Напівнавернені чоловіки й жінки перетворюються на байдужих християн. Вони — безплідні дерева. Марно шукає Христос на них плоду; Він не знаходить нічого, крім листя... ВУС 99.2

Якби можна було служити одночасно і Христу, і собі, то в лави мандрівників до небесної вітчизни влилося б безліч людей. Але Ісус закликає не таких. Його справа не потребує таких прихильників. ВУС 99.3

Справжні послідовники Христа використовують свої знання, щоб і інші прийняли Його благодать. Вони виходять зі світильниками, наповненими святою олією, щоб понести світло тим, хто перебуває в темряві. Такі працівники бачать навернення до Господа багатьох душ. Їм постійно відкриваються нові істини, і, отримуючи, вони роздають. ВУС 99.4

Люди, заради котрих були розбиті кайдани гріха, хто шукав Господа зі скрушеним серцем та отримав відповідь на наполегливі благання про праведність, не бувають холодними і бездушними. Вони усвідомлюють, що повинні виконувати роботу в справі спасіння душ. Вони пильнують, моляться і працюють задля спасіння душ. Перетворені Святим Духом, ці люди здобувають глибину, широту та стійкість християнського характеру. Вони знаходять довговічне духовне щастя. Ідучи слідами Христа, вони все більше і більше уподібнюються до Нього в Його самопожертві. Такі християни не бувають байдужими й суворими. Їхні серця переповнює безкорислива любов до грішників. Вони залишають усе світське марнославство та не шукають свого. Пізнання Божих глибин робить їх усе більш подібними до Спасителя. Вони тріумфують через Його перемоги та сповнені Його радості. З дня на день вони досягають міри зрілості повноти Христа... ВУС 99.5

Наша майбутня доля залежить від того, як ми виконуємо роботу, котру доручив нам здійснювати Христос під час Його відсутності... Христос, Господар Свого дому, пішов, аби приготувати нам оселі в небесному місті. Ми очікуємо Його повернення. Ушануймо ж Господа під час Його відсутності, сумлінно виконуючи справу, яку Він доручив нам. Чекаючи, пильнуючи, працюючи, ми приготуємося до Його повернення (Ознаки часу, 9 липня 1902 р.). ВУС 99.6