Від усього серця

94/374

26 березня. Що мені робити, аби спастися?

“Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас і настановив вас, щоб ви йшли та плід приносили і щоб плід ваш залишався” (Івана 15:16). ВУС 98.1

Христос завжди докоряв фарисеїв за самоправедність... Їм була послана Небом благословенна можливість вивчати Святе Письмо, пізнавати істинного Бога, але їхні серця не були сповнені подяки Богові за Його велику доброту до них. Вони з'являлися серед людей, сповнені духовних гордощів, і всі їхні думки й розмови були тільки про себе: “Я, мої почуття, мої знання, мої шляхи”. Їхні власні досягнення стали мірилом, за яким вони оцінювали інших... ВУС 98.2

Нехай кожний учень Христа в покорі запитує себе: “Що мені робити, аби спастися?” Якщо ми щиро бажаємо знайти відповідь, то знайдемо. Ісус любить і благословляє нас не тому, що ми багаті, розумні або займаємо високе становище, а тому, що ми віримо в Нього як свого особистого Спасителя. Ісус полюбив нас, коли ми були ще грішниками, але, обравши нас, Він наказує нам іти і приносити плід. Чи кожен має брати участь у цьому? Безперечно, оскільки кожен, хто взяв на себе ярмо Христа, повинен нести Його тягар і працювати на Його ниві... Життя вибачної любові Христа в душі подібне до джерела води, що тече в життя вічне. Якщо в серці б'є джерело живої води, тоді все життя свідчитиме про це і буде явлена відновна Божа благодать. ВУС 98.3

Релігія — це не просто радісні відчуття, усвідомлення своїх привілеїв та отриманого світла, піднесені емоції поряд з тим, що всі сили використовуються для збереження рівноваги в християнському житті, проте нічого не робиться для спасіння ближніх. Релігія — це виконання слів Христа, служіння вірних вартових, але не заради того, щоб заробити спасіння, а внаслідок того, що зовсім незаслужено ви отримали небесний дар. Релігія — це виконання Божих планів, співпраця з небесними істотами... ВУС 98.4

Якщо ми й надалі пізнаватимемо Господа, наше бачення розшириться. Воно не буде звернене тільки на наше “я”. Ми повинні молитися до Господа, щоб Він розширив наш розум і ми розуміли не тільки те, що Ісус Христос — замісна жертва й запорука нашого спасіння, а й те, що ми належимо Христу як Його придбана власність. Павло каже: “Адже ви викуплені за ціну” і робить наступний висновок: “Тому прославляйте Бога у вашому тілі та у вашому дусі, які належать Богові” (Ознаки часу, 17 грудня 1894 р.). ВУС 98.5