Від усього серця

20 вересня. Бог не залишить

“... Та за словом Твоїм закину сіті!” (Луки 5:5). ВУС 279.1

Іван був одним з перших, хто визнав Ісуса Месією. Він слухав проповіді Івана Хрестителя, знаючи, що цей чоловік був посланий як предтеча Того, Хто був Надією Ізраїлю. Іванові та Андрієві Хреститель вказав на Ісуса як на “Агнця Божого”... Ісус побачив, що вони йдуть за Ним, і запросив їх у Своє скромне житло. Вони залишилися в Нього ночувати, а пішли від Нього вже з твердою вірою в Його Божественний характер і місію. ВУС 279.2

Андрій вирушив на пошуки свого брата Симона та, повідомивши йому довгоочікувану вістку: “Ми знайшли Месію”, привів його до Ісуса. Наступного дня Ісус закликав Пилипа піти за Ним... ВУС 279.3

Відтоді Андрій, Петро, Яків та Іван стали відомі як учні Ісуса... ВУС 279.4

Хоч вони супроводжували Ісуса під час Його проповідницької діяльності й багато часу проводили в Його товаристві, вони при цьому не забували свого скромного ремесла, але настала мить, коли вони повинні були залишити рибальські сіті та човни й почати більш тісно співпрацювати з Ісусом. Тепер за Ним ходили великі юрби людей, і, коли Він навчав їх біля Генісаретського озера, вони так тіснилися біля Нього, “аби слухати Боже Слово”, що Він якось увійшов у човен Петра і звідти вчив народ, який був на березі. Закінчивши Свою проповідь, Він сказав Петрові: “Відпливи на глибину і закинь сіті для риболовлі!” ВУС 279.5

Петро відповів, що вони працювали всю ніч і нічого не зловили. Їхні зусилля були даремними у звичайний час риболовлі, а тепер тим більше навряд чи можливий успіх, “та за словом Твоїм, — сказав Петро, — закину сіті!” Улов виявився таким великим, що вся риба не поміщалася в сіті й довелося кликати на допомогу Якова та Івана, напарників Андрія та Петра... ВУС 279.6

На них чекала важлива й урочиста робота. Вони повинні були залишити своє єдине ремесло, яке забезпечувало їм прожиток, і присвятили своє життя безкорисливим зусиллям спасіння грішників. Але перш ніж закликати їх до такого життя самозречення та покладання на Бога, люблячий Спаситель показав їм, що Він, будучи Господом Неба і Землі, рясною мірою задовольнить усі їхні потреби (Ознаки часу, 8 січня 1885 р.). ВУС 279.7