Від усього серця

4 вересня. Цілковите підпорядкування

“Не дивуйся з того, що Я сказав тобі: Вам потрібно народитися згори” (Івана 3:7). ВУС 263.1

Будучи викупленою Божою власністю, ми зобов'язані працювати, як працював Христос у Його Божественному служінні, не керуючись нашими природними нахилами, але в згоді з Божим Духом. Однак життя усіх людей, як зауважує Євангеліє, сповнене гріха. Підкорившись спокусі, люди ослабили свою здатність до послуху. Їхнє серце “найлукавіше над все та невигойне”. Вони були мертві через свої переступи й гріхи та своїми силами творити добро не можуть. ВУС 263.2

Щоб служити Богові, ми повинні “народитися згори”. Нам потрібно звільнитися від свого природного характеру, який протидіє Божому Духові. Ми повинні стати новими людьми в Христі Ісусі. Наше старе, невідроджене життя має поступитися місцем новому життю — життю, сповненому любові, віри, добровільного послуху... Якщо не станеться цих змін, ми не зможемо сумлінно служити Богові. Наша праця буде недосконалою. Ми будемо керуватися земними помислами, принесемо вогонь чужий, який неславить Бога. У нашому житті не буде святості та щастя, воно буде сповнене неспокою та тривог... ВУС 263.3

Христос прийшов у наш світ, бо бачив, що ми втратили Божий образ і Його природу. Він побачив, що ми значно зійшли з дороги миру та чистоти і що, якщо нас залишити самим собі, ми ніколи не знайдемо дороги назад. Він прийшов з повним і досконалим спасінням, щоб перетворити наші кам'яні серця на серця тілесні, щоб перетворити нашу гріховну природу на Його подобу, щоб, ставши співучасниками Його Божественної природи, ми були придатні для життя в небесних оселях... ВУС 263.4

Усім, хто, турбуючись про спасіння своїх душ, приходить до Христа за допомогою, Він каже, як сказав колись Никодиму: “Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства!” Він стукає у двері вашого серця, бажаючи увійти. Він бажає оновити ваше серце, наповнивши його любов'ю до всього, що чисте та правдиве. Він хоче, щоб ви розіп'яли своє “я”, хоче воскресити вас до оновленого життя в Ньому. Никодим пережив досвід навернення після бесіди з Христом... Не бійтеся підкоритися Христові всім серцем. Віддайте Йому всього себе, без залишку. Навчіться того, що означає відокремитися від гріха, що означає мати нове серце, нести в собі Божественну подобу. Коли ви дивитиметеся на Христа, ваше “я” відступить на задній план, а ви перетворитеся в Його образ, “від слави в славу, як від Господнього Духа” (Наставник молоді, 9 вересня 1897 р.). ВУС 263.5