Від усього серця

31 серпня. Добра справа

“Я прославив Тебе на землі, завершив справу, яку Ти доручив Мені виконати” (Івана 17:4). ВУС 258.1

Коли Христос віддав духа на хресті, вигукнувши гучним голосом: “Звершилося!”, Його праця була завершена. Шлях був уторований, завіса розірвалася надвоє. Людство отримало доступ до Бога без жертвоприношень, без служіння земних священиків. Сам Христос став священиком повіки за чином Мелхиседека. Небо було Йому домівкою. Він зійшов у цей світ, щоб явити нам Отця. Його праця на ниві приниження та боротьби була нині завершена. Він вознісся на Небо й навіки сів праворуч Бога. ВУС 258.2

Життя Христа на цій Землі було життям багатостраждальним, напруженим і ревним. Він воскрес із мертвих і сорок днів перебував зі Своїми учнями, наставляючи їх і готуючи до Свого вознесіння. Він був готовий попрощатися з ними. Ісус з усією ясністю показав їм, що Він — живий Спаситель, Його учням вже не було потреби думати про Нього як про похованого в гробниці Йосипа. Вони могли думати про Нього як про звеличеного серед небесного воїнства... ВУС 258.3

Усе Небо з нетерпінням очікувало, коли завершиться перебування Божого Сина у світі, обпеченому та затьмареному прокляттям. Наскільки приниженим і мученим Христос був на Землі, настільки ж звеличеним Він був на Небі. Він став Спасителем, Викупителем, тільки завдяки тому, що раніше Він став Жертвою... ВУС 258.4

Христос прийшов на Землю як Бог у людській подобі. На Небо Він пішов як Цар святих. Його вознесіння відповідало Його піднесеному характеру. Він вознісся з Оливної гори із сонмом ангелів, які з тріумфом супроводжували Його до Божого міста. Він зійшов туди не заради Себе, але як Викупитель, Який уклав заповіт зі Своїми віруючими синами та доньками, які стали такими через віру в Його Ім'я. Він вирушив туди як могутній у битві, як переможець, котрий полонив полон, у супроводі хвалебних вигуків і небесних піснеспівів... ВУС 258.5

Наскільки по-різному прийняли Христа на цій Землі та на Небі після Його повернення! На Небі всі були Йому вірні. Там не було ні скорботи, ні страждань, що очікують Його на кожному кроці... ВУС 258.6

Настав час Небесному Всесвіту прийняти свого Царя (Ознаки часу, 16 серпня 1899 р.). ВУС 258.7