Від усього серця
13 серпня. Ісус із Назарету
“Чи може бути щось доброго з Назарета?” (Івана 1:46). ВУС 240.1
Тридцять років Свого життя Ісус провів у віддаленому селищі Назареті. Жителі цього селища були сумно відомі своїм насильством, тому Натанаїл і запитав: “Чи може бути щось доброго з Назарета?” Євангелісти дуже небагатослівні в тому, що стосується ранніх років Христа. Крім короткого оповідання про Його подорож у супроводі батьків до Єрусалима, ми знаходимо лише такі слова: “Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, й благодать Божа була на Ній”... ВУС 240.2
Діти та молодь нерідко опиняються в середовищі, яке аж ніяк не сприяє християнському життю, і вони досить легко піддаються спокусам, нарікаючи на несприятливе оточення й виправдовуючи свій гріховний спосіб життя... ВУС 240.3
Христос став на найбільш тернистий шлях із тих, які випадають на долю дітей та молоді. Йому не дісталося життя в достатку та бездіяльності. Його батьки були бідні й заробляли на прожиток важкою щоденною працею, тому життя Христа було наповнене бідністю, самозреченням і поневіряннями. Він старанно працював разом зі Своїми батьками. ВУС 240.4
Нікому й ніколи не доведеться вдосконалювати свій християнський характер у більш несприятливих умовах, ніж ті, в яких жив наш Спаситель. Той факт, що Христос прожив тридцять років у Назареті, стосовно якого багато хто сумнівався, чи може бути з нього щось доброго, слугує докором для тих молодих людей, які вважають, що їхній релігійний характер повинен пристосовуватися до обставин. Коли молоді люди опиняються в несприятливих умовах, багато хто схильний виправдовувати цим своє небажання вдосконалювати християнський характер. Приклад Христа спростовує ідею про те, що благочестя Його учнів залежить від місця їхнього проживання, успіху або процвітання. Христос навчає їх, що їхня вірність зробить почесним будь-яке місце або становище, нехай навіть найбільш скромне, куди закликало їх Боже провидіння... ВУС 240.5
Христос покірно зносив випробування та втрати, на які скаржаться багато молодих людей. І таке виховання — це саме той досвід, якого потребує молодь і який додасть твердості їхньому характеру та зробить подібними до Христа — сильними духом для протистояння спокусам... Щодня підносячи молитви Богові, вони отримають від Нього мудрість і благодать, щоб вести боротьбу із суворими реаліями життя та здобути перемогу (Наставник молоді, березень 1872 р.). ВУС 240.6