Від усього серця

31 липня. Замуровник пролому

“І будуть тебе називати: ‘Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!’” (Ісаї 58:12). ВУС 227.1

У нас є причина для радості, бо світ не покинутий у самоті й безнадії. Ісус зійшов із царського престолу, залишив вищу владу на Небесах і зубожів, аби ми збагатилися Його убогістю. Він зодягнувся в нашу природу, щоб навчити нас, як жити. Він проклав шлях для кроків, які має зробити грішник під час навернення, — це покаяння, віра та хрещення. Христос не мав потреби в покаянні, оскільки Він був безгрішний, але заради грішників він проклав шлях для покаяння. ВУС 227.2

Ісус став “замуровником пролому, направником шляхів для поселення!” Він став вигнанцем на Землі, аби повернути додому одну загублену, заблудлу вівцю, один світ, зруйнований гріхом. У Ньому поєдналося земне і небесне, людське і Божественне, інакше Він не зміг би стати Посередником, до Якого могли би прийти грішники й примиритися зі своїм Творцем. Але нині руками співчуття та любові Він обіймає людський рід, тримаючись за престол Всевишнього, з'єднуючи тим самим нас, немічних і безпомічних, із Джерелом сили й могутності... ВУС 227.3

Ми зобов'язані Ісусові всіма благословеннями, які маємо. Ми повинні бути щиро вдячними Йому за те, що Він заступається за нас перед Богом. Однак сатана вводить людей в оману, показуючи їм служіння Христа в спотвореному світлі та змушуючи їх думати, ніби вони роблять послугу Ісусові, приймаючи Його як Свого Спасителя. Якби ми бачили переваги християн у належному світлі, то вважали б найвищою честю називатися Божими дітьми, спадкоємцями Небес. Ми маємо радіти з того, що можемо ходити з Ісусом в Його стражданнях... ВУС 227.4

Чи не залишите ви похмурі помешкання гріха та прокляття й не шукатимете осель, які пішов приготувати Своїм учням Ісус? В Ім'я Його ми благаємо вас: зміцніть свої стопи на сходах, які ведуть у Небо, і почніть підійматися ними. Залиште свої гріхи, подолавши вади характеру, і всіма силами тримайтеся за Ісуса — дорогу, правду та життя. Кожен з нас може здобути перемогу. Ніхто з вірних не позбудеться вічного життя. Віруючі в Ісуса не загинуть, і ніхто не вихопить їх з Його руки (Ознаки часу, 31 липня 1884 р.). ВУС 227.5